Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
26.08.2013 01:50Книга
Про сучасність  Про кохання  Про життя  
МИРОСЛАВ ДОЧИНЕЦЬ «Лис у винограднику»
20000
З дозволу батьків
© Тетяна Белімова

МИРОСЛАВ ДОЧИНЕЦЬ «Лис у винограднику»

Тетяна Белімова
Опубліковано 26.08.2013 / 18670

 

Що буває, коли закрадається Лис до винограднику? Порядкує там на свій смак, руйнує усталений спокій і заведений порядок (задля деструкції? відновлення ладу? на правах сильного?). Метафорична назва роману Мирослава Дочинця має подвійну проекцію у створеній ним художній реальності. З одного боку, це дійсно окреслення права сильнішого чинити суд над винними за законами справедливого чину (так, як його бачить і уявляє цей сильний). З іншого – Лис або Олександр Лисовський – головний герой твору, відомий кримінальний авторитет і законник, який за законами жанру нарешті віднайшов і своє справжнє ім’я, і свою єдину, давно здавалося втрачену родину, і своє справжнє кохання, повернувшись до виноградників свого дитинства.

Дія роману відбувається в наш час у Мукачевому й приблизно охоплює за часом календарний рік, проте часопростір твору є набагато більш об’ємним – уривки спогадів минулого життя Лиса повсякчас розширюють і поглиблюють його хронотопічні межі. Найбільш сильним як у кульмінаційному, так і в психоемоційному плані є зображення сирітства, яке спіткало головного героя при живому батькові та інших цілком дієздатних родичах, котрі, звісно, не підозрюють на яку долю вони прирекли маленького Лиса. Оце подане уривками дитинство й поступове дорослішання – по дитячих будинках, притонах, бомжацьких закапелках і розподільниках – ця страшна школа виживання шокує жорстокістю, несправедливістю й підлотою. Все це існує… Можливо, навіть поруч. Але це той бік життя, який хочеться щонайшвидше проминути, відвести очі, забути, як страшний сон. І безумовно, те, що Мирослав Дочинець піднімає у своєму творі цю тему у всьому спектрі її ганебної проблематики – торгівля дітьми, схиляння до проституції, обкрадання, деградація й вбивання всього морального – заслуговує найвищого схвалення.

Темою роману є непроста людська доля, а точніше винятковий характер хлопчика – чоловіка – господаря життя. Незламність духу винесена на авансцену оповіді – жодні обставини зовнішнього світу не мають влади над маленьким, а потім уже й дорослим Лисом. На зло він відповідає злом, помноженим у стократ, добро вбирає й платить за нього найвищу ціну – життя.

Серед проблем, що їх порушує Мирослав Дочинець у своєму творі, пошуки себе, свого єства, тривалість яких дорівнює життю. Це пошуки своєї національної ідентичності, втраченої родини, малої батьківщини, спроможності кохати й довіритися коханій людині. Окрім того, автор порушує цілий спектр соціальних проблем, які, окрім проблем сирітства й криміналу, що процвітає на біді знедолених дітей, торкаються різних аспектів соціальної несправедливості, і успадкованої з радянських часів, і утвореної вже за часів незалежності.

Образна система твору має яскраву бінарність: усі герої поділяться на «поганих – добрих», «своїх – чужих», «розумних – дурних», «працьовитих – ледарів» (останній переділ, як не дивно, співпадає із місцем проживання героїв – у місті чи в селі, що є своєрідним протиріччям і роману, й авторського світогляду в цілому: при неприхованому захопленні простим і невибагливим, «правильним» способом життя селян, сам герой так не живе, рівно як закохується не в червонощоку здорову сільську молодицю, а в міську тендітну пані, вишукану, освічену, вільно володіючу декількома європейськими мовами). Мирослав Дочинець використовує також імена-вивіски для посилення характеристик своїх персонажів: кохана Лиса – Синичка (потрапляє у тенета хитрого Лиса, але й він сам підкорений її летючістю й не бажає тримати у золотій клітці), батько головного героя – Звонар (ніби дійсно вістує – пише книгу про рідний край, є живим джерелом народної пам’яті), духовний наставник Лиса і фактичний батько – Тата (кримінальний авторитет, кримський татарин з походження, ім’я якого дивним чином співпадає із пестливою назвою батька в українців), чесний працівник правоохоронних органів – Правик (намагається жити й працювати згідно закону й права, а не відстоюючи свої особисті інтереси) і т.д. Така ідеологічна тенденційність є радше типовим явищем у створеній Мирославом Дочинцем художній дійсності: використання ідеологем й ідеологічно заангажованих дискурсів – одна із основних стратегій текстової структури роману. Ця стратегія повинна сформувати у читача враження, що такий розвиток подій (коли кожен отримає те, на що заслужив внаслідок своїх діянь) – десь – у конкретно названому місці чи деінде – цілком можливий, бо так має бути, незалежно від того, чи мають місце такі факти у реальному житті.  

При всій серйозності й значущості теми, твір проте обертається у межах жанрової літератури, активно експлуатуючи ідеологеми і сюжетні схеми популярних масових текстів. До прикладу, «свій серед чужих і чужий серед своїх», «хороший поганий хлопець» (хороший на фоні інших «поганих», бо сповідує «кодекс честі»), «багатий благодійник, який може собі дозволити навести лад власним коштом» – всі ці відомі літературні кліше роблять розв’язку твору прогнозованою, а сюжет передбачуваним.

Ідеологічний дискурс твору також наштовхує на думку про певну спадковість із традицією української радянської літератури, а якщо дивитися глибше – і з народницьким прозовим масивом ХІХ ст. – початку ХХ ст., коли питання дидактичної наповненості та реальної користі від твору шляхом виховання-прищеплювання певного світогляду у читача була на першому плані. «Література – це не перина, а робітниця на ниві людського поступу», – цей постулат Івана Франка визначив повчальну спрямованість літератури як пріоритет, що його сповідували й сповідують різні українські літературні генерації. Серед ідеологій, які активно експлуатує у своєму творі Мирослав Дочинець, вчення його духовного наставника Андрія Ворона (автор присвятив конкретному розбору цього вчення окремий твір «Многії літа. Благії літа. Заповіді 104-річного Андрія Ворона - як жити довго в щасті і радості», 2010, книжка ввійшла до шістки найпопулярніших видань за рейтингом "Книжка року 2012" ) – і епіграф роману й прямо задекларовані постулати щодо морального й фізичного здоров’я є по суті прямими цитатами цієї своєрідної філософії. Також автор роману активно експлуатує Біблійний дискурс – у вигляді прямих і прихованих цитат, розширеної ремінісценції про кохання царя Соломона й Суламіфі (ця історія наводиться для порівняння почуттів Лиса й Синички). Зрештою, Мирослав Дочинець свідомо вводить у свій текст «поняття» («закон» у перекладі із кримінального сленгу), визначаючи його пріоритетність над усталеним у суспільстві законом, який не здатен нікого захистити та відновити жодну справедливість, а існує лише як ширма для неправильних «поганих» хлопців. Ідеологема соціальної справедливості, яка має бути поновленою будь-яким коштом – також на передньому плані роману.

«Лис у винограднику» Мирослава Дочинця можна рекомендувати для читання представникам старшого покоління, людям середнього віку, університетській молоді, і мабуть, не варто пропонувати юнацькій аудиторії через сцени жорстокості й насилля, зображені у творі. Роман сподобається усім тим читачам, які, що відновлення соціальної справедливості – це той життєвий пріоритет, до якого слід прагнути.

Розкішна серпень 2013
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
26.08.2013 Поезії / Вірш
ще сонечка кружальце у зеніті
27.08.2013 Поезії / Еротичний вірш
КАМАСУТРА
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.03.2016 © Єва Фомичева / Книга
Жорстоке небо
РЕЦЕНЗІЇ ЮА
21.10.2012
«П’єта»
17.04.2013
Романи «Двері в день» і «Жанна батальйонерка» Ґео Шкурупія — зразки експериментальної прози
26.08.2013
МИРОСЛАВ ДОЧИНЕЦЬ «Лис у винограднику»
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 409  Коментарів: 4
Тематика: Рецензії, книга, Мукачево, Мирослав Дочинець, герої, Лис у винограднику, література, кримінал
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.09.2013 11:08  іміз 

дочитала вчора цю книжку - останні кілька сторінок спеціально кілька днів не дочитувала, носячи зі собою в сумочці, мов і справді не хотіла, що це плетиво слів зупинилося на крапці на останній сторінці. Щось дивовижне, прочитавши - хочеться ще більше жити на повну, в найменшій деталі вбачати сенс, ще більше цінити -своє, автентичне, рідне...мова - сучасна і водночас колоритна, з домішками глибокої карпатської мудрості - так у се майстерно вплетено...усім рекомендую!!! Дякую, Тетяно, за рекомендацію і книжку))) 

 27.08.2013 14:41  іміз 

напевне, для літпортальної аудиторії постать Мирослава Дочинця маловідома...а письменник - дуже і дуже багатогранний. Тетяна, як завжди, інтригує своїми рецензіями, пропонує найцікавіші моменти, розжовані вже її свідомістю, а все решту - читачу до здолання...І ще - вже багато Тетяниних рецензій допомогли відкрити нових талановитих письменників, які стають улюбленими. Дякую, Тетяно! 

 27.08.2013 14:05  © ... для Деркач Олександр 
 26.08.2013 23:49  Деркач Олександр для © ... 

Знов підкинули цікавинку... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +12
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +58
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
23.02.2013 © Тетяна Белімова
06.01.2012 © Т. Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди