27.08.2013 10:54
для всіх
197
    
  7 | 7  
 © Каранда Галина

На автоматі...

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

На автоматі – літо, зима і осінь.

На автоматі – кава, робота, син.

На автоматі, - сонце, чи дощ хлюпоче...

На автоматі – серпень… Іще один.


Сплющився час у одну автоматну чергу:

На автоматі мрію, живу, сміюсь.

Тріснули хоч, натягнувшись до краю, нерви, -

Чмокаю в щічку, цілуюсь, радію, злюсь…


На автоматі жити уже не сила.

Вічний конвеєр неперевідних справ…

На автоматі, мабуть, когось і вбила б,

Та, слава Богу, ніхто автомат не дав…



Лубни, 26.08.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.08.2013 01:26  © ... Закріплений коментар

знаю про розмір... так задумано)))))))

 31.08.2013 20:48  Оля Стасюк 

 28.08.2013 12:14  Деркач Олександр => © 

СУпер овий текст...треба періодично зупиняти конвейєр, автомат ставити на запобіжник, і випивати 100 грам фронтових...потім позбирати поранених, поховати загиблих і знову випити 100 грам за упокой вбитих хвилин, годин і т.д.....

 27.08.2013 18:33  Тадм 

супер!

 27.08.2013 14:44  Тетяна Чорновіл => © 

Сумний автомат...
"Чудово" Вам на автоматі...

 27.08.2013 11:27  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст,
у мене теж часом бувають такі думки..
це минеться, треба зробити тільки щось безголове :)
Плюсую.

 27.08.2013 11:26  Ірина Затинейко-Михалевич 

в ЛГ - відчутна втома... "на автоматі" призводить до емоційного вигорання...але більшість так і живе...

 27.08.2013 11:04  Світлана Рачинська => © 

Закінчення - супер) Рішучість передостаннього рядка, дозволяє зробити висновок, що усе тимчасове в цьому світі... Завжди так не буде!...

 27.08.2013 08:45  Сашко Новік => © 

В чергу

 27.08.2013 07:39  Олена Вишневська 

На автоматі важко жити... Дійсно, добре, що в руки ніхто не дає автомата, бо так хочеться перервати автоматичний круг.
Сумно так вийшло, але класно написано!