Гра у моєму житті
З самого дитинства наше життя було пов’язане із різноманітними іграми. Наприклад, починаючи банальним закриванням руками обличчя дорослими, коли нам ще й року не було, «А ку-ку, де ти?» і закінчуючи грою в класики. Це були добровільні заняття, що відбувалися в певному місці за певними правилами із ціллю, що полягає в них самих. Ігри завжди викликали у нас найрізноманітніші почуття, допомагали краще пізнати друзів, налагодити контакти.
Пізніше, коли ми дорослішали, ігри у нашому житті почали ускладнюватися, як і їх розуміння. У них вбачається еротичний, сміховий, травестійний характери. І всі тепер активно використовуються медіа, зокрема телевізійними. Ну і в нашому житті, без сумніву, теж. Еротичні ігри завжди мають на меті шлюбні стосунки. Ця комунікація виникла раніше за інші ще в первісні часи суспільства і була призначена для продовження роду, тобто базувалася на основі інстинкту. Еротичні ігри також використовували наші предки на вечорницях, ворожіннях, купальських святах. Існувала така проста формула: «Гурт + посередник + флірт = одруження». За нею досить часто вибудовуються такі телевізійні проекти, як «Все для тебе», «Давай одружимось», «Любов з першого погляду» та інші. Сміхові ж ігри служать нам для розваги, відпочинку, поліпшення настрою. Загалом це імітація еротичних стосунків. У житті ми їх часто застосовуємо, коли розповідаємо анекдоти, якісь жарти, кумедні випадки. Травестійні – це відголос ритуальних та обрядових вистав, середньовічного карнавалу, маріонеткової культури. Маски, що у них одягають, як і сміх, передусім символізують порушення загальноприйнятих меж. В основному це амбівалентна комунікація, тобто комунікація навпаки. Наприклад, передачі: «КВК», «Біла ворона», «ФайнаЮкрайна» та інші. Такі проекти завжди викликають інтерес у глядачів.
Сучасне життя диктує такі правила, за якими завжди бути щасливими практично нереально. Тож потрібно берегти у собі ту дитину, що була нероздільно пов’язана з іграми, хоч інколи одягати «рожеві окуляри», щоб світ навколо став трішки гарнішим і залишити у душі шматочок наївної, але все ж радості існування та спілкування.
30.04.2010