06.09.2013 15:18
18+
228
    
  6 | 6  
 © Сашко Новік

О.в. ким? чим?

Запустінням голів,

виснаженням полів,

гострим запаленням нирок.

Кам`яна сіль,

розсипчастий біль

конденсувались на стінках пробірок.

Програні ролі випарами алкоголю

очима спорожнілої склянки.

Беру навмання акційне життя,

зі смаком черствої буханки.

А надовкруж крик:"ані руш!"

виводить соло одиночний постріл.

І за столом, їдлом й питвом,

хазяйнують зухвало гості -

отічність ніг, свербіння рук,

цеглинна спрага морди,

копитом б`ють,

кров теплу п`ють,

верхи їдуть на двогорбих.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.09.2013 00:17  Каранда Галина => © 

продовжив таки... акційне життя - круто. а чому на двогорбих? цей момент до мене не дійшов щось. знаєш що нагадало ритмом? піонерську речівку.  та ти молодий, мабуть, не застав такого дива... ну, цеглинна спрага - то супер, я, кажись, ще тоді казала. назва інтригуюча.

 06.09.2013 16:44  Тетяна Чорновіл => © 

Сподобалось дуже! Особливо цеглинна спрага морди!
Думала, що О.В. буде у всіх рядках...

 06.09.2013 15:03  Ірина Затинейко-Михалевич 

ого....навіть не знаю, як висловитись...є вірші у тебе. Сашо, які важко навіть коментувати... настільки...

 06.09.2013 14:41  Недрукована => © 

йо-йой!!!
Оце вальнув!))
Дуже зайшов текст!

 06.09.2013 14:15  Деркач Олександр => © 

Атмосферний текст...цеглинна спрага морди - супер))

 06.09.2013 13:51  Світлана Рачинська => © 

Мені цікаво, Саша, у тебе таке глибоке відчуття світу... Скільки ж це думок ти сюди помістив???... Потужний вірш.

 06.09.2013 13:44  Володимир Пірнач => © 

Шикарно.
Дуже сильний текст.
Забираю.
Плюсую.