Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
09.09.2013 10:53Книга
Про літературу  Про життя  Про молодість  
110001
Без обмежень
© Тетяна Белімова

Існування у ритмах сонцебиття…

Ксенія Ен Сонцебиття. - К.: Синопсис, 2013. - 100 с.

Зламані стереотипи досі кричать,
Наче хрести могил, що ніяк у землю.
І? Трупи краще спалювать чи ховать?
Що із них може вирости: жито, стерня?
Ксенія Ен «Зламані стереотипи досі кричать»
Тетяна Белімова
Опубліковано 09.09.2013 / 18940

Сучасне українське мистецтво позбавлене догматичних настанов, приписів, цензурних обмежень, і тому розмаїття стилів і напрямів, своєрідна колажність, навіть хаотизм – одна із питомих його рис. Нема жодного усталеного канону, форми, образу, немає визначальних чинників творення художнього твору, як і нема «відповідальних» товаришів, які б указували, хто й що має зображати, – і це є одним із досягнень нашого часу. Свобода самовираження – ось основне мірило естетичної вартості. Важко собі уявити, аби «Сонцебиття» Ксенії Ен – дебютна збірка поетеси, яка побачила світ у цьому році – вийшло, скажімо, за радянських часів, коли настанови соцреалізму визначали основні формальні й змістові особливості твору мистецтва. Чому? Тому що авторка «Сонцебиття» підходить до всього усталеного, вивіреного, істинного у традиційних вимірах із міркою критичного переосмислення, перепрочитання, переоцінювання.  Картина світу, що навколо нас – якою вона є? Складною? Простою? Негативною? Позитивною? Нейтральною? І навіть не так! Оцей весь світ – зовнішній – той – що – оточує – і – внутрішній – який – лише – відчувається – піддається пізнанню? Коли питань більше, ніж відповідей, коли реальне й ірреальне легше осягнути – пізнати – виразити, ніж зобразити, тоді, певно, й виникає справжня поезія. Поезія пізнання, а може, пізнавання невидимих знаків, міток на шляхах до/від/поза істини(ою).

Напевно, найважче окреслити змістовий вимір такої поезії, яку репрезентує Ксенія Ен у своїй першій збірці, бо пише вона не про конкретику навколишнього світу, а про приховану за його гранями абстракцію – відчуття, пошуки себе, нових значень існуючого. Саме слово «грані», яке так любить, яким так часто послуговується поетеса, є своєрідним ключем до її ідіостилю. Грані або за гранями, за межею означень, смислів, понять, традиційної поетики. Чому авторка там? Вона шукає! Власне самовираження, світобачення, свій метод подачі художнього матеріалу. «Рибка», «Ми шукали», «Як чорна кішка», «Я – ваза», «А вона танцює», «Значить» – це ті твори, які є своєрідним автопортретом, репрезентують поетичну відповідь на питання, яким хоч разу у житті задавався кожен – «хто я? ким є у цьому світі?». Ким є Ксенія Ен у створеній нею художній реальності? Якою є її поетична саморепрезентація? Кішка – ваза – рибка – «співавтор форми-змісту»? Однозначна відповідь неможлива! Це все – фікція, гра тексту й образів, обігрування значень і понять.

Гра як основний принцип розгортання текстів, і гра як основний змістоутворюючий чинник поезій «Сонцебиття». То все так несерйозно? Зовсім ні! Все більш ніж серйозно у поетичному світі Ксенії Ен, а іноді навіть і трагічно. Гра, множинність поглядів на один і той самий об’єкт зображення, іронія, заперечення усталеної візії, розчарування в загально прийнятних істинах, профанація – всі ці елементи поетики дебютної збірки поетеси окреслюють її перебування в системі естетичних координат постмодерністського письма.


«О, хтось напише, що втратив надію,

Інший про те, що надію не втратив,

А різність всього лише в інтонації

Сльозяться макітри накапюшонені,

Звичні до стану зимової сплячки,

Думами в шорах, як очі в конячки,

Зрять уперед, щоб під сонцем шукати

Місяць із обмеженням кількості променів»

 

Наведені рядочки поезії «Та ну їх, весняні…» є ризомою (розгалуженістю, множинністю, поліваріативністю) – своєрідним способом відображення дійсності, у якій не лишилося нічого усталеного, істинного. «Немолитва», «Зламані стереотипи…», «Я чекаю на вирок суду», «Коли ти повис на скелі», «Із зашморгом» – це ті тексти, які репрезентують власне авторське переосмислення традиційних догм. Куди зміщено акценти, які відповіді пропонуються? Поетичний пошук Ксенії Ен лише окреслює шлях просування і не дає жодної універсальної відповіді, жодного прийнятного рецепта. Поетичний шлях «Сонцебиття» – це шлях окреслення, а не готової до споживання конкретики. Чи не тому одним із улюблених прийомів текстотворення цієї збірки є інвектива, імператив, звернення до читача, як до потенційного співбесідника (майже завжди на «ти» - камерно, із довірою), а буває, й уведення другої особи однини (займенника «ти») у якості ліричного героя:


«Це не осінь у тебе запитує: «Хто ти?»

Це не ти їй говориш: «Чекай! Не приходь!» («Це не осінь»)

 

Ось звертається поетеса до уявного співрозмовника: «Уявляєш, як зледенілими пальцями // Хтось тебе тихо бере за руку…» («І це ще досі»), або ж: «Удар за ударом // Розбивай стіни!» («Удар за ударом»). Діалогічність (навіть, якщо вірш постав у формі монологу, у нього все одно неодмінно має бути слухач, бо ж до когось це промовляється?) – іманентна риса поетичного світу Ксенії Ен. Авторка повсякчас у комунікації із читачем – це важливо для неї, важливо, аби шляхом просування її міркувань рухалися ті, кому це не байдуже.

На перший погляд, поезія «Сонцебиття» далека від заангажованості суспільною тематикою: ані політика, ані соціологія не є предметом зображення творів збірки. Але філософське осягнення сьогодення, критична візія штампованої, заполоненої стереотипами свідомості пересічного загалу досить часто є предметом художнього зображення у текстах Ксенії Ен. «Давайте поговоримо про перверзію», - закликає авторка імпліцитних слухачів, аби зацікавити й збити їх з пантелику обігруванням незнайомого (швидше за все) для них слова у поезії «Невідступно», бо ж насправді їй хочеться поговорити з ними «про портмоне, теж гарне слово на пе». Портмоне як символ матеріальності цього світу, як зрима метафора мініатюрного сховку для грошей, що його має кожен. Але ця проста деталь набуває алегоричного значення у художній реальності Ксенії Ен, оскільки з цього портмоне без упину сиплються гроші, а ті хто кидаються їх згрібати з підлоги «із вічними набутими остеохондрозами,// беззахисністю у виборі.// Їм доведеться нагинатися аж до амбулаторії, // найтяжчим – до крематорію». Іронічний підхід зовсім не понижує ступінь серйозності розмови про залежність від матеріального, поклоніння Золотому Тельцю. Іронія тут – це не лише постмодерністській засіб подачі художнього матеріалу, це і властивість авторського світосприйняття. Близькими до цього ж іронічного перепрочитання буденності є поезії «Розкидають свою ДНК», «От кутюр», «Навіки».

Іронія як змістоутворюючий принцип присутня і в нечисленних зразках інтимної лірики Ксенії Ен:


«Я тобі серце своє, ти мені – плоть.

Будемо грати ролі змучених щастям,

Та у лютневу ніч – не лютуй, приходь!

Скинемо маски блазнів, скуштуємо масті» («Be My Valentine Tonight»)

 

Серед інших художніх засобів, що ними послуговується поетеса, можна назвати підміну логічних зв’язків між словами, поняттями, предметами на асоціативні. Герметизація поетичних творів Ксенії Ен є не настільки щільною чи глибокою, аби зробити їх цілком непрозорими й закритими для смислового прочитання, але все ж дає підстави говорити про певну спадковість художньої традиції – від Нью-Йоркської групи до Київської школи поезії, яка має місце у «Сонцебитті». Водночас мова творів дебютної збірки Ксенії Ен багата оригінальними, унікальними тропами і художніми засобами, які постали внаслідок творчих пошуків авторки, є ніби продовженням її світовідчуття.  

Філософські рефлексії збірки Ксенії Ен, подвійне дно її творів, підтекст, який потребує дешифровки – все це, безумовно, є свідченням того, що створена нею художня реальність має елітарний характер, промовляє до читача підготовленого, із певним рівнем освіти. У «Сонцебитті» ми не побачимо традиційних публіцистичних відозв до сучасників, типової інтимної чи пейзажної лірики (хоча пейзаж, обіграний і вплетений у інтелектуальний дискурс, рівно як і інтимні переживання – не поодиноке явище у поезії збірки). Проте якщо читач прагне отримати справжню естетичну насолоду від тонкої інтелектуальної гри, своєрідної філософії та витончених форм поетичних текстів, збірка «Сонцебиття» Ксенії Ен якраз є тим самим місцем перетину поетичних і сердечних ритмів справжньої поезії.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
29.08.2013 Поезії / Жартівливий вірш
МЕДУЗА
11.09.2013 СпецТЕМИ / В книгарні
Розлучення як тренд, або Ще раз про кризу української родини
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
10.10.2016 © роман-мтт / Книга
Кілька років зими
17.05.2016 © Максимів Галина / Книга
А… «Ти хочеш яблуко?»
16.05.2016 © Дарія Китайгородська / Книга
Чорнобиль - 30
10.03.2016 © Суворий / Кінофільм
Підкорення авторитету
06.03.2016 © Єва Фомичева / Книга
Жорстоке небо
Книга
28.09.2013 © Бойчук Оля
Залишитись не можна піти...
09.09.2013
Існування у ритмах сонцебиття…
26.08.2013
МИРОСЛАВ ДОЧИНЕЦЬ «Лис у винограднику»
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.67 (МАКС. 5) Голосів: 12 (11+0+0+0+1)
Переглядів: 650  Коментарів: 13
Тематика: Рецензії, книга, українське мистецтво, Сонцебиття, комунікації із читачем, Ксенія Ен, іронія, філософські рефлексії, поетеса
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.09.2013 01:42  © ... для іміз 

Дякую, Ірусику!)) 

 11.09.2013 01:42  © ... для Володимир Пірнач 

веселиш))

 11.09.2013 01:40  © ... для СвітЛана 

дякую, Світланко! 

 11.09.2013 01:40  © ... для Деркач Олександр 

дякую)) 

 10.09.2013 00:30  Марієчка Коваль 

Моя вам повага за таку правильну рецензію. З цього тексту можна взяти багато. І Підтримую. Глибокі в Ксю тексти. 

 09.09.2013 15:20  Недрукована для © ... 

В житті не читала кращої рецензії!
Відчувається професіоналізм - а це така штука, яка визиває захоплення.
Ксю, вітаю тебе ше разочок, чекаю на свій особистий примірник:) 

 09.09.2013 13:40  Володимир Пірнач для іміз 

Я думаю мене б вигнали з аудиторії.. я люблю коментувати і ще часом втручаюся і починаю сперечатися..
Тому скоріш за все Тетяна не допустить мене до пар :) 

 09.09.2013 12:51  Наталія Сидорак для © ... 

Ксеніє, вітаю)))) Таня - відгук бомба! Ксенію важко читати, мен її твори постійно наштовхують на роздуми, змушують протиставляти моє світобачення з її, багато чого залишається за кадром... А після твоєї рецензії - дуже багато речей стають зрозумілими... 

 09.09.2013 12:50  іміз для Володимир Пірнач 

підтримую жартома Володю - може нам, Володю, стати слухачами Тетяниних лекцій??? Так би хоча б наші вуха звикли більше до вузької літературної термінології))))) У всякому разі, написання рецензій - справа фахівців!!! 

 09.09.2013 12:48  іміз 

Ось це речення "Філософські рефлексії збірки Ксенії Ен, подвійне дно її творів, підтекст, який потребує дешифровки – все це, безумовно, є свідченням того, що створена нею художня реальність має елітарний характер, промовляє до читача підготовленого, із певним рівнем освіти." виділяю окремо... 

Талановита рецензія про талановиту поетесу. Так, щиро кажучи, пишаюся, що знаю Вас обох, Ксеніє і Тетяно!!!

До Тетяни: професійно сказано, багато, відчуваю, праці покладено, аби стисло і лаконічно висловитись в рецензії про непрості, глибокі, філософські Твори Ксенії...(Твори - свідомо з великої букви). Студентам Твоїм, Тетяно, дуже пощастило. І нам...

До Ксенії: ще раз щиро вітаю!!!! Хай перший серйозний творчий успіх буде впевненим подальшим стимулом до втілення усього того, що лягає в Тебе СЛОВОМ! УСЬОГО-УСЬОГО ТОБІ, КСЕНІЄ!!!!


 09.09.2013 12:42  Володимир Пірнач для © ... 

Я би написав тут словами Булгакова, в образі П.П. Шарікова: "Мы в университетах не обучались.."
І справді, мені твої тексти треба гуглити, бо мозку насправді не вистачає для розуміння того, що ти говориш :) отут наприклад: "..одним із улюблених прийомів текстотворення цієї збірки є інвектива, імператив, звернення до читача".
Плюсую на всякий випадок :) 

 09.09.2013 10:35  СвітЛана для © ... 

Прекрасно) Не втомлююсь читати і вітати!!!!!!!!!!! 

 09.09.2013 10:12  Деркач Олександр для © ... 

Класно...про те що я читав, знав або здогадувався але не міг так вимовити))) Вітаю Ксенію ще раз)) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
23.02.2013 © Тетяна Белімова
18.09.2013 © Тетяна Белімова
22.09.2013 © Тетяна Белімова
20.01.2011 © Михайло Трайста
27.03.2012 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди