10.09.2013 00:43
Без обмежень
161 views
Rating 5 | 2 users
 © Весняна

Божеволіємо

Просто так інколи стається.

Якась чортівня.

Ми повільно сходимо з розуму.

[Божеволіємо]. 

Самі себе доводимо до фінішу, до краю платформи на занедбаній та заплюченій станції.

І несміливо тягнемо руку до поручня блискучого вагону.

Тремтить тіло.

 Конвульсії.

  Нерішучість.

І озираємось на місто, яке повисло у мертвій петлі.

Не вистачає повітря, щоб дихати і ми , лишень, сильніше зав`язуємо пальто.

Ніякої альтернативи.

 Просто так інколи стається.

  Вагонний трап підіймається .

   І ми дорослішаємо.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Мініатюра

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Твір-мініатюра про осінь "Восени" | Весняна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мініатюра "Тремкість" | Чернишова Маргарита Ігорівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Весняна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.09.2013 13:14  Недрукована => © 

А мені все лягло і все сподобалось.
Який настрій - такий і текст. Трохи рвано, але це плюс в темі про божевілля. 

 10.09.2013 12:41  Володимир Пірнач => © 

Сподобався текст. 

 10.09.2013 09:14  Лана => © 

Цікаво. Задум хороший. Такий рвучкий, цей перехід у доросле життя. Тільки от квиток, шкода, лиш в один кінець.
Мені, чомусь,назва не синхронно лягла. Може не зрозуміла... 

 10.09.2013 00:21  Деркач Олександр => © 

Настрій передано гарно, якби якусь форму бо трохи схематично, навіть для прози, схоже на сценарій для кліпу... 

Публікації автора Весняна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо