Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
10.09.2013 22:27Оповідання
Для дітей  Про село  
00000
Без обмежень
© Євген Букет

КОЛИ НА ВЕРБІ ВИШНІ ВИРОСТУТЬ…

З книжки "Буслів суд. Грузецькі оповідки".
“Грузецькі оповідки” — літературно опрацьовані
сюжети легенд і переказів мешканців с. Грузького
Макарівського району Київської області.
Євген Букет
Опубліковано 10.09.2013 / 18962

Дід Вадим сидів у кріслі й не поспішаючи перегортав у пам’яті сторінки свого життя. Багато побачив він за свої понад 80 років: колгоспне будівництво, два голодомори, руйнування храмів, репресії, воєнне лихоліття… Про всі ці події дід Вадим часто розповідав зісльозами на очах і тремтінням у голосі. А сьогодні його настрій був піднесений, наобличчі грала усмішка. “Знаєш, — сказав він мені, — ми теж колись були молодими. Згадалася сьогодні одна історія. Пам’ятаєш, я розповідав, як заробітчани з Соснівки знімали хрести з церкви — ніхто з наших людей не схотів цього робити. Потім, з 1936 року, в церковній будівлі діяв клуб. Там щовечора з 21:30 до півночі крутили кіно. Школярі тоді навчалися в дві зміни, старшокласники закінчували навчання о дев’ятій вечора і всі гуртом ішли на кіносеанс. Це ніби зараз у вас дискотека. Мій однокласник Пилип був закоханий у Ганнусю з паралельного класу (тоді в нашій сільській школі було по два, а то й по три паралельні класи, не те що зараз — обмаль дітей).

Вона жила на хуторі Перекопі, а це добрих два кілометри від центру Грузької. І щоночі хлопець після кіносеансу проводив її додому, а потім вертався до своєї хати через півсела. Добре, що в школу ходили на другу зміну… Пилип був мовчазний, і Ганнусі боявся зізнатися про свої почуття. Вже вся школа говорила — три місяці водить дівчину! Вона ж ніби не помічала розмов, на перервах жартувала з іншими хлопчаками і лише дратувала Пилипа. А ввечері він мовчки, мов тінь, проводжав її на хутір…Зрештою, хлопець набрався мужності й теплої літньої ночі, після чергового фільму, в присутності однокласників несподівано промовив до дівчини: “Я кохаю тебе. Будеш зі мною зустрічатися?” Ганнуся голосно засміялася: “Буду, Пилипе, коли на вербі біля мого двору вишні виростуть. І не треба мене сьогодні проводжати. Добраніч!” Ніби гострий ніж, вдарили її слова в серце юнака, земля задрижала під ногами, а Ганнуся швиденько пішла додому. Вже через кілька хвилин лише соловейко порушував тишу літньої ночі…


* * *


Баба Одарка прокинулася вдосвіта, видоїла корову і вигнала її на пасовище. Щось здивувало їїнадворі, тільки вона не зрозуміла, що саме. “Може, встала не з тої ноги”, — подумалось. Баба зайшла на кухню, взяла торбинку і попрямувала в садок нарвати вишень на кисіль. Її молоденька, ще вчора ввечері рясна вишня стояла посеред саду цілком гола, майже без листя. Серце тьохнуло в грудях, торбинка впала на землю, і баба Одарка, галасуючи, побігла на вулицю. “Люди добрі, що жце робиться?! Вже вишні з дерев у селі крадуть!” Люди, почувши галас, повиходили надвір. Аж раптом баба замовкла і стала посеред хутора, мов укопана. Стара, похилена аж до землі верба на Перекопі була рясно всіяна стиглими вишнями… Про цю подію ще довго говорило все село. “А Пилип із Ганнусею побралися?” — спитав я. “Ні,— відповів дід Вадим, — вона не оцінила його вчинку. Дівчат довго водити просто так не можна, бо поки вишні на вербі достигнуть, їхня любов зів’яне”.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.09.2013 Проза / Оповідання
КОЛОРАДСЬКИЙ ЖУК
11.09.2013 Проза / Оповідання
БУСЛІВ СУД
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Оповідання Про село
12.09.2013
ЯКА КРАСА!
10.09.2013
КОЛИ НА ВЕРБІ ВИШНІ ВИРОСТУТЬ…
18.06.2012 © Арсеній Троян
Мисливці на літаючих крокодилів
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 95  Коментарів: 1
Тематика: Проза, оповідання, кіносеанс, старшокласники, проводжав, вишні, верба, любов, Перекоп
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.09.2013 02:09  Тетяна Белімова для © ... 

Чомусь у мене ця оповідка викликала... журу? не зовсім... ностальгію? теж не зовсім те... якесь невдоволення від відсутності хеппі-енду... "зобразив життя у формах самого життя". так воно й було, а хотілося б так, як ото у казці, коли "жили довго й щасливо" і далі по тексту)) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
20.01.2011 © Михайло Трайста
17.04.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди