10.09.2013 19:15
для всіх
293
    
  8 | 8  
 © Тадм

Торкнутись думками неба

з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»

Торкнутись думками неба, 

Сумління відчувши наказ, 

Спитати: «Так справді треба?»

І більш не дібрати фраз….


Сум’яття солона терпкість

Зрошує густо чоло

Напевно, така потреба:

Вдивлятись в небес полотно…


Повільно звільняють душу

Залишки пустоти, 

Коли усвідомити мусиш:

Частинка Всесвіту ти…


Здається - банальність, правда?

Але на шляху до мети

Вона допоможе. Тож варто

Для цього її осягти…


Торкнувшись думками неба, 

Забудеш пекучість образ

Лише сумніватись не треба:

Цей Світ – віддзеркалення нас…



Харків, 10.09.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.09.2013 08:31  Деркач Олександр => © 

Класно...і мудро...

 11.09.2013 16:37  Тетяна Чорновіл => © 

Мудрий вірш! Особливо своїм висновком! Чудово!

 11.09.2013 11:32  Бойчук Роман 

Гарні образи, вартий уваги текст! Сподобалось! Ставлю своє Чудово. Трішки з наголосами збої - але то не так суттєво, коли сильні слова! Браво!

 11.09.2013 11:28  Володимир Пірнач => © 

Класно.
Сподобалося.
Плюсую.

 10.09.2013 23:43  Каранда Галина => © 

гарно.

 10.09.2013 21:37  Наталія Сидорак => © 

Теж згідна, що все, що нас оточує - це віддзеркалення нас самих... Красивий вірш... філософський

 10.09.2013 20:31  Оля Стасюк 

довелося задуматися.... часто так буває - питаєш в себе, чи треба, чи треба було, чи треба буде... якщо так довго думати, то нічого не має сенсу. а остання фраза - це щось!

 10.09.2013 19:27  Світлана Рачинська => © 

Прекрасно. Радію, коли так пишуть... Третій катрен - особливо запав.)))

 10.09.2013 19:25  Ірина Затинейко-Михалевич 

цей світ - відзеркалення нас...ЦЕ ПРАВДА!!! ДУЖЕ ГАРНО!