13.09.2013 13:21
для всіх
203
    
  5 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

Наш час

Наш час

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Митями крилатими

Час роїться тихо,

Позначає датами

Кожну збуту віху.


В  світу казці з п’яльцями

Вишиває зорі,

Скапує між пальцями

В далі неозорі.


В небуття небачене

Мріє сном сягнути,

Те, що марно втрачене,

Важко повернути.


Хмарно. Неба просинню

Мріють згуб хвилинки.

Не відновлять осінню

Всохлої билинки.


Стихне, перелюбиться

В хмарному полоні?!

Час, безумцю, губиться,

Підставляй долоні.


Віхами мережаний,

Сон збігає в точку…

Час, від згуб збережений,

Спиймо по ковточку.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.09.2013 19:54  Оля Стасюк 

ритм крутий)

 14.09.2013 19:20  Тадм 

мелодійно. "Скапує між пальцями" зачепило. люблю  вірші про час :)

 14.09.2013 14:00  Деркач Олександр => © 

Гарно...з ковточками в мене біда - люблю все залпом і щоб з запалом...

 13.09.2013 16:43  Олена Вишневська 

Час летить невпинно.
Легко у Вас вийшло і гарно!

 13.09.2013 15:35  Світлана Рачинська => © 

Просто всеохоплююче диво - цей час. І цей вірш)