Untitled
Душі ваші вже давно попрострелювані, як сито...
І вкотре накладено єдине право вето на план ідеального перемир`я.
Пальто у вітальні висять на різних вішаках, а комірці ворожо підняті...
Любий мій, ти ж намотуєш кляті місяці, як петлю на шию...
Витрачаєш цигарки, шукаючи такий потрібний спокій...
Твоє небо вивернуте навиворіт, чайник закипає на розпашілій плиті, а годинник на віддаленій стіні "тікає" процес напірозпаду.
Намагайся...
Вплести в свої вії якусь іншу частинку себе...
Яка буде ловити щосекундні причини твоїх рухів, потаємних солодких почуттів...
Хто стане тобі спалахом душі...
Знайди її.
І вбий мій невиліковний страх за тебе...
Я ж хронічно хвора твоєю посмішкою.
Знайди її.
І я осторонь зможу
[полегшено видихнути].
