Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
22.09.2013 12:03Есе
Про життя  Про час  Про прекрасне  Про Київ  
50000
Без обмежень
© Анна Порядинська

Urbi et orbi

Анна Порядинська
Опубліковано 22.09.2013 / 19185

Ніщо так не виснажує та не заряджає водночас, як приїзд додому.

Власне, поняття "дім" трохи втратило осягання.

Мені дуже подобається моя брюссельська квартира — у ній багато світла та приємно пахне вимитим паркетом, й коли я ставлю вазу з квітами посеред обіднього столу, мене охоплює відчуття, близьке до блаженства.

Париж — дім. Увесь, цілком. Там я змінила шість адрес, а кількість дверей, які я по-свійському відчиняла своїм ключем, вже й не злічити.

У Флоренції, Венеції, Барселоні я нібито ніколи не жила, та відчуваю себе як удома. Я знаю паролі та явки, знаю, як буде пахнути в передпокої, куди вішати пальто, де знаходиться смачна булочна.

А в Києві я не знаю, на яку хвилю треба прохати таксиста переключити радіо, щоразу заново відкриваю, де — з`їзд з окружної. Проте я твердо впевнена, що десь поруч з виходом з метро буде бабуся з малиною, й це заспокоює мене. Мене обнадіюють люди, які запитують дорогу. Обнадіюють внутрішні дворища, що звично-несподівано відкривають свої обійми. До мене навіть іноді звертаються по імені незнайомці, розгледівши в мені дівчинку в зеленому чи дівчинку з гіпсом. Часом мені здається, що на мене дивно поглядають. Та, мабуть, я просто частіше вдягаю окуляри і надто пильно вдивляюся в обличчя.

Знайомі подейкують над тим, із яким захватом я помічаю незаймані прогресом території. Яблуні в центрі міста приводять мене до стану, який у дев’яноста відсотків населення викликається виключно переглядом картинок з кошенятами. Я чіпляюся за Київ, який я знала.

Я вдивляюся в місто, як щоранку у своє відображення в дзеркалі — з подивом. Рідко які зміни викликають невгамовний ентузіазм, та присутність самоіронії незмінно залишає у мене почуття спокійного задоволення: як пішла, так і йтиме земля Руська.

Я міряю Києвом усі міста. Місто без річки та пагорбів мене дивує. Мені хочеться плакати, коли я дивлюся на Дніпро з пішохідного мосту. Втім, так само мені хочеться плакати, коли я дивлюся на пагорби поблизу Сієни. Але я соромлюся. А ще в Києві частіше, ніж деінде, мені хочеться поринати у всілякі сентиментальні марення, й у цьому я собі вже не можу відмовити.

Й жовтим вітрилом теж хочеться бути, та це вже інша історія.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
14.09.2013 Проза / Есе
Шок та стрес, хай їм грець
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
18.11.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
ПРИНЦИП ТРИГЕРА (2)
18.11.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
ПРИНЦИП ТРИГЕРА (1)
17.11.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (19.)
16.11.2017 © Ірина Мельничин / Новела
Занурення
16.11.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Збитки
Есе Про Київ
12.09.2014 © ГАННА КОНАЗЮК
Монолог першокурсниці
22.09.2013
Urbi et orbi
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 153  Коментарів: 3
Тематика: Проза, есе, додому, брюссельська квартира, Париж, Київ, місто, Дніпро
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.09.2013 11:08  Тетяна Ільніцька для © ... 

Ви знаєте, Анно, під деякими словами можу навіть підписатися... От наприклад: "Я міряю Києвом усі міста. Місто без річки та пагорбів мене дивує. Мені хочеться плакати, коли я дивлюся на Дніпро з пішохідного мосту"... Місто без річки і пагорбів?.. Дивує... Однозначно))
Класно вийшло! Чудова ідея - "почуття дому" що це? від чого залежить? 

 23.09.2013 12:03  Володимир Пірнач для © ... 

Гарний текст.
І не можу пройти спокійно повз яблуні.. які там кошенята.. :)
Сподобалось. 

 22.09.2013 15:38  Марієчка Коваль 

да, Київ Київ. Не відчула чогось такого з тексту. Ви трохи практично а чи що.Але дещо зачепило. в кінці. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +86
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +131
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +128
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +73
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.11.2011 © Микола Щасливий
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
23.02.2013 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди