28.09.2013 12:27
лише 18+
270
    
  7 | 7  
 © Ірина Затинейко-Михалевич

Безсловесно?

Перший подих любові - це останній подих мудрості.
Антоні Брет

Безмовно...(!!!)

Вона довго шукала слово, яке б окреслило силу нестерпної, непояснюваної колись нудьги за ним...

Безслідно...(???)

Вона довго замітала...Замітала...Замітала сліди...Його сліди дотиків, залишені, на завжди вдячному йому, тілі...

Безмежно...(!!!)

Вона довго вимірювала силу бажання...Взаємну силу бажання... Допоки не почула від нього "нам потрібно кохатися до самозабуття, до втрати свідомості"...

Безгрішно...(???)

Вона довго шукала виправдання своєму і його безумству, допоки не відчула згубного опіку на своїй та його душі, так раптово відчутого, який з кожною новою зустріччю покривався новими пухирцями...

Безстрашно...(!!!)

Вона довго не могла збагнути, що відбувалося з нею в ті "спільні", часто тільки вранішні, години, сповиті тисячними дотиками...

Безнадійно...(???)

Вона довго виховувала в собі безнадію, допоки, як завжди раптово, не почула "не кради в мені останнього сподівання"...

Бентежно...(!!!)

Вона довго згорала і наново сповнялась трепетом від одного тільки слова почутого, боячись з плином часу все більше себе і його, допоки не прозвучало останнє бентежне "Прощай".

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.02.2014 12:13  Мальва СВІТАНКОВА 

У багатьох закоханих були такі сильні почуття, та не кожному вдається передати їх так живо через письмо.
Дякую.

 01.10.2013 12:09  Володимир Пірнач => © 

Класно, здається у тебе вже є подібний текст.
Окремо відзначу:
"Кохатися до самозабуття" - ох і гульнула тут фантазія.. я кажу простіше: "так щоб ноги віднялися", але мій варіант не літературний :)
Закінчення як постріл, дуже сильно.
І останнє (не по темі): Белімова знов коментує так, що її треба читати зі словником :)
Плюсую.

 28.09.2013 21:50  Деркач Олександр => © 

навіть не зачепило...а пронизливо різонуло...і дуже-дуже класно по формі...

 28.09.2013 21:13  Світлана Рачинська => © 

Бездоганно...(!!!)
дякую

 28.09.2013 19:31  Олена Вишневська 

Дуже гарно написано! Чіпляє за саму душу... Вмієте ж так, щоб аж дух перехоплючало )))

 28.09.2013 17:43  Дявяносто Девятьи Де... => © 

Ваша миниатюра и по сути, и по форме очень понравилась, просто в коментариях прочитал про слёзы, вспомнил лакримозо:=)

 28.09.2013 17:29  Дявяносто Девятьи Де... => © 

Прекрасно, в жанре lacrimosa (это я уже прочитал про слёзы Наташ)

 28.09.2013 14:29  Наталія Сидорак => © 

все... я пішла плакати...

 28.09.2013 13:18  Тетяна Белімова => © 

Як завжди вражає багатство мови! Означення-рефрени, винесені певними підзаголовками, унаочннюють почуття ЛГ... Хоча це й дуже непросто - знайти межі означень - слів - простого вербального опису...
Піднесене тональність твору цілком виправдання. Пафосність виконує додаткову функцію піднесеності, бо ж кохання справді окрилює)))