Пустоцвіт
У білім танці, хмари пустоцвіту
Встеляли землю, стоптану до ран.
Жаль, не плоди зламають влітку віти,
Лиш вітер схилить яблуневий стан.
Порожня тиша плачеться ночами,
Пустує дім залишений дітьми.
Картина косо дивиться із рами,
А протяг квітку мамину зломив.
Вертає з мандрів журавлина зграя,
Вожак вінчає, ледь помітний, клин.
«Курли-курли» - утомлено співають,
А жінка чує – «Повертайся.. син».
В танку змарнілім холодом вкриває
Білява пустка з моря пелюсток.
Ні, не спішать, іще не повертають,
Давно дорослі – донька і синок.
м. Кривий Ріг, вересень 2013
