01.10.2013 00:47
для всіх
274
    
  7 | 7  
 © Бойчук Оля

Наодинці з дощем

Наодинці з дощем

Наодинці з дощем…

за вікном…

На зап`ясті пульсує спомин.

Кава мовчки гірчить…

Над столом

витанцьовує дика втома.


Так зрадливо втікає день

Поміж вчинки, слова і мрії,

Спокушає і губить людей,

Або в миті надію леліє…


Наодинці з дощем…

І ловлю

у долоні солодкі сльози.

Я люблю це життя…

Люблю

чути музику в тиші прози.



Івано-Франківськ, липень 2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.10.2013 16:56  Деркач Олександр => © 

Гарно...люблю цю тему)

 01.10.2013 12:18  Володимир Пірнач => © 

Класно :)

 01.10.2013 09:13  Ольга Шнуренко 

На зап`ясті пульсує спомин. Над столом витанцьовує дика втома -
На світанку смакую твої слова-родзинки - від них не буде оскома...
Так зрадливо втікає день поміж вчинки, слова і мрії -
Так образно писати як ти і ще кілька авторів я тільки мрію!

 01.10.2013 06:43  Дебелий Леонід Семенович... => © 

Тендітно!

 01.10.2013 01:47  Світлана Рачинська => © 

Сподобався день, що спокушає і губить людей... А ще, люблю людей, що люблять життя!!!

 30.09.2013 22:46  Тетяна Белімова => © 

{#}

Гарна поезія! Сподобалася форма))) Трошки мінорно... але ж це осінь.