03.10.2013 11:50
18+
208
    
  5 | 5  
 © Тадм

Поняття, яке у містах уже звичкою стало

з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»

Поняття, яке у містах уже звичкою стало:

«тримати дистанцію» … що тут – образа, 

Сум’яття чи гордість, а може відраза?

Так і не скажеш напевно відразу…

Так, як на мене, це звичка-зараза, 

Бо зводить постійно невидимі стіни, 

А в стінах байдужості криються «міни»…

І підривалась на них вже не раз….

Та це все про мене, а як щодо вас:

Тримати дистанцію – благо чи зло?

Втрачаєш або ж, навпаки, зберігаєш тепло?

Чи думає зараз про це хоч би хто?



2.10.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.11.2016 22:32  Артюх Леся Вікторівна => © 

Коли я вперше приїхала в столицю самостійно, то віталась з усіма по вулиці...Десь після 100 метрів дійшло, що на мене дико всі дивляться. Тепер щодня на роботу в маршрутці бачиш тих самих людей. Наче зовсім чужі, але вже кілька років підряд ті самі люди - аж іноді й хочеться привітатись)))

 07.10.2013 12:39  Володимир Пірнач => © 

:) цікаво
В будинку де я живу не дуже багато поверхів, і мої сусіди цен дуже цікаві люди..
Сусіди зверху - дуже цікава родина, опишу в ролях:
Дід - постійно сидить на балконі харкає з вікна, кидає недопалки на газон (часом залітають і на балкон), буває грається: набирає в рот води і плює на тротуар (на пероехожих не цілить), його жінка постійно ходить в онуком і щось йому розказує. Їх син, кожен день з самого рнку ві синій як ізолєнта стоїть під дверима (його очевидно не пускають в квартиру) і розкрикує про свою жінку у всіх фарбах хто, як і кудит її мав.. І завжди згадує, що вона так4а б.. зіпсує для його дитини психіку. Цю жінку я ніколи не бачив, не здивуюся якщо вона уявна.
Сусідка знизу, одинока жінка із яскраво вираженим синдромом дефіциту уваги.. якщо я у вчері посуну стілець (по паркету) вона буде стояти під дверива дзвонити і стукати, а якщо я відкрию двері то обов"язково півгодини буде виїдати мені мозок чайно ложечкою і горланити про "ПАНАЄХАЛІ" і про бички, які кидає старий зверху, і які потрапили до неї на балкон.
Сусіди збоку завели собі собаку, яка всю дорогу гавкає. Вдень і вночі немає він неї спокою, але хазяї вчать її тільки одні команді, яка теж лунає цілісінький день це команда звучить як: "ФУУУУУУ!", часом додається "Б*дь!".
Інші сусіди, це такі як і я, понаєхавші, які орендкють квартири і навіть не знають один одного в лице :)
Як вам така підбірка? Зізнаюся чесно ні з ким із цих "людей" я не вітаюсь і жодного сорому чи докорів сумління не відчуваю. :)

 03.10.2013 20:06  © ... 

дякую, Світланко!

 03.10.2013 19:59  Світлана Рачинська => © 

Влучно про байдужість, на мій погляд, це першопричина. Плюсую!

 03.10.2013 16:58  Олена Вишневська 

Гарна тема))))
"Тримати дистанціяю" стало вже для більшості нормною, на жаль.
Я не така ))) Але останнім часом не те щоб тримаю дистанцію, але рідко оголюю душу...

 03.10.2013 14:07  Тетяна Чорновіл => © 

В залежності, що вкладається у це поняття - "тримати дистанцію". Я наприклад не прихильник соціалістичного колективізму ні в місті, ні в селі. Зближую дистанцію, звісно, але з тими, на кого вкаже душа і серце!
"Чудово" за тему, що спонукає до роздумів.

 03.10.2013 13:40  Тетяна Белімова => © 

"тримати дистанцію" - гарно сказано))

 03.10.2013 12:43  Наталя Данилюк => © 

Цікава тема. Мабуть, все залежить від характеру людини. Якщо тримати дистанцію їй зручніше, то нехай собі. Може в неї на це є свої вагомі причини - попередні невдачі у стосунках з людьми і все таке... А щирість і душевне тепло завжди були в моді і люди, що володіють цими якостями, завжди притягують до себе.

 03.10.2013 09:35  Каранда Галина => © 

в кожного є своя "зона комфорту", вона індивідуальна.і якщо людина не підпускає людей ближче, значить, їй стає незатишно на цій відстані, і звичка тут невинна, це вроджена характеристика. стосується як психологічного, так і фізичного боку. найтиповіший приклад - є люди, що при розмові хапають співбесідника за руки, за гудзики, - щоб "ближче" бути... а я тікаю тоді на крок назад)))))))) а поцілунки замість "привіт"нерідних і некоханих людей (особливо т.зв. подружок при зустрічі - то для мене взагалі "бррр")))))))
то що - це вада?

 03.10.2013 08:30  Деркач Олександр => © 

мінімум одна людина вже є, яка про це думає, раз вона написала)) Сподобалось...