Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.10.2013 11:50Вірш
Про сучасність  Про місто  
50000
З дозволу батьків
© Тадм

Поняття, яке у містах уже звичкою стало

Тадм
Опубліковано 03.10.2013 / 19473

Поняття, яке у містах уже звичкою стало:

«тримати дистанцію» … що тут – образа, 

Сум’яття чи гордість, а може відраза?

Так і не скажеш напевно відразу…

Так, як на мене, це звичка-зараза, 

Бо зводить постійно невидимі стіни, 

А в стінах байдужості криються «міни»…

І підривалась на них вже не раз….

Та це все про мене, а як щодо вас:

Тримати дистанцію – благо чи зло?

Втрачаєш або ж, навпаки, зберігаєш тепло?

Чи думає зараз про це хоч би хто?

2.10.2013
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
01.10.2013 Поезії / Вірш
Осінь у Місті
04.10.2013 Поезії / Вірш
Невідповідність
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
01.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Цей готель зустрічає теплом...
30.11.2016 © СвітЛана / Вірш
І, ще годину осінь
26.11.2016 © Яна Бім / Патріотичний вірш
…свічка пам`яті бринить сльозами
26.11.2016 © Олена Вишневська / Вірш
Мамо, погляньте, у шибку тріпоче пташина
26.11.2016 © СвітЛана / Вірш
Пам`яті жертв голодомору
Осягнення суті (філософська лірика)
22.06.2013
Від небуття до забуття
26.09.2013
Буває все в житті: і злети, і падіння
03.10.2013
Поняття, яке у містах уже звичкою стало
06.11.2013
Крок…Знову крок…
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 92  Коментарів: 24
Тематика: Поезії, вірш, місто, гордість, байдужість, зло, тепло
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.11.2016 13:07  © ... для Артюх Леся Вікторівна 

Вірю :)) 

 08.11.2016 22:32  Артюх Леся Вікторівна для © ... 

Коли я вперше приїхала в столицю самостійно, то віталась з усіма по вулиці...Десь після 100 метрів дійшло, що на мене дико всі дивляться. Тепер щодня на роботу в маршрутці бачиш тих самих людей. Наче зовсім чужі, але вже кілька років підряд ті самі люди - аж іноді й хочеться привітатись))) 

 07.10.2013 18:39  © ... для Олена Вишневська 

На жаль, так 

 07.10.2013 18:38  © ... для Володимир Пірнач 

Ваша підбірка - жахіття якесь... темку я зачепила непросту, тут багато можна писати, бо ж у кожного свої сусіди, свої історії, приклади, доводи. Тут про те, що вразило свого часу, коли переїхала з маленького містечка у велике місто. Холодно від того, незатишно 

 07.10.2013 15:46  Каранда Галина для Володимир Пірнач 
 07.10.2013 12:39  Володимир Пірнач для © ... 

:) цікаво

В будинку де я живу не дуже багато поверхів, і мої сусіди цен дуже цікаві люди..

Сусіди зверху - дуже цікава родина, опишу в ролях:

Дід - постійно сидить на балконі харкає з вікна, кидає недопалки на газон (часом залітають і на балкон), буває грається: набирає в рот води і плює на тротуар (на пероехожих не цілить), його жінка постійно ходить в онуком і щось йому розказує. Їх син, кожен день з самого рнку ві синій як ізолєнта стоїть під дверима (його очевидно не пускають в квартиру) і розкрикує про...

 07.10.2013 12:27  Олена Вишневська для © ... 

Зараз це, як норма.... 

 03.10.2013 20:06  © ... 

дякую, Світланко! 

 03.10.2013 19:59  СвітЛана для © ... 

Влучно про байдужість, на мій погляд, це першопричина. Плюсую! 

 03.10.2013 19:49  Каранда Галина для © ... 

))))))та я ж давно на вас кажу Таня)))))) 

 03.10.2013 19:48  © ... для Каранда Галина 

так, розумію :). ну якщо колись передумаєте, я - Тань :) 

 03.10.2013 19:46  © ... для Наталя Данилюк 

Вдячна за відгук, Наталю :) 

 03.10.2013 19:43  Каранда Галина для © ... 

) як хочеться, то будьте. в реалі я легко переходжу, але тут мені якось зручніше на ви. теж певна дистанція і зона комфорту. 

 03.10.2013 19:43  © ... для Деркач Олександр 

:). вдячна 

 03.10.2013 19:40  © ... для Каранда Галина 

ні, я трішки про інше. Про те, що люди в багатоповерхівках, будучи по суті сусідами, не вітаються навіть :).
А стосовно гудзиків і цілунків точно таке ж ставлення, як і у Вас. Іще не з усіма можу відразу бути на ти. Потрібен час, щоб роззнайомитися... З Вами, наприклад, мені вже хочеться перейти на ти :) 

 03.10.2013 19:33  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую, Тань 

 03.10.2013 19:31  © ... для Тетяна Чорновіл 

Дякую за розуміння. Потрібно таки було в анотації зробити пояснення, що мала на увазі під "тримати дистанцію", а то занадто багато трактувань може бути. Так, мабуть і зроблю 

 03.10.2013 19:29  © ... для Олена Вишневська 

Ой, тут не про те, щоб оголювати душу. це іноді й небезпечно деякою мірою. тут про звичайні людські стосунки. А то буває люди живуть в одному будинку 20 років і не знають, хто їхні сусіди :) 

 03.10.2013 16:58  Олена Вишневська 

Гарна тема))))
"Тримати дистанціяю" стало вже для більшості нормною, на жаль.
Я не така ))) Але останнім часом не те щоб тримаю дистанцію, але рідко оголюю душу... 

 03.10.2013 14:07  Тетяна Чорновіл для © ... 

В залежності, що вкладається у це поняття - "тримати дистанцію". Я наприклад не прихильник соціалістичного колективізму ні в місті, ні в селі. Зближую дистанцію, звісно, але з тими, на кого вкаже душа і серце!
"Чудово" за тему, що спонукає до роздумів. 

 03.10.2013 13:40  Тетяна Белімова для © ... 

"тримати дистанцію" - гарно сказано)) 

 03.10.2013 12:43  Наталя Данилюк для © ... 

Цікава тема. Мабуть, все залежить від характеру людини. Якщо тримати дистанцію їй зручніше, то нехай собі. Може в неї на це є свої вагомі причини - попередні невдачі у стосунках з людьми і все таке... А щирість і душевне тепло завжди були в моді і люди, що володіють цими якостями, завжди притягують до себе. 

 03.10.2013 09:35  Каранда Галина для © ... 

в кожного є своя "зона комфорту", вона індивідуальна.і якщо людина не підпускає людей ближче, значить, їй стає незатишно на цій відстані, і звичка тут невинна, це вроджена характеристика. стосується як психологічного, так і фізичного боку. найтиповіший приклад - є люди, що при розмові хапають співбесідника за руки, за гудзики, - щоб "ближче" бути... а я тікаю тоді на крок назад)))))))) а поцілунки замість "привіт"нерідних і некоханих людей (особливо т.зв. подружок при зустрічі - то для мене взагалі "бррр")))))))
то що - це вада? 

 03.10.2013 08:30  Деркач Олександр для © ... 

мінімум одна людина вже є, яка про це думає, раз вона написала)) Сподобалось... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
03.12.2016 © Олена Вишневська
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
09.12.2010 © Народна творчість
08.02.2012 © Серж
21.03.2013 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди