03.10.2013 12:43

6 | 6

Зимовий сон

Минула осінь. За межею літо...

Зима співа свої сумні пісні.

Душа моя страждає безутішно

Й шукає вихід у нічному сні.

Невже то сон? Несправжній і сакральний...

І кроки твої й ніжні почуття,

І синьоокі погляди астральні -

То сон із фантастичного життя.

Ти відібрав мою таємну зброю,

Але не зможеш відгадать одне,

Що я люблю літать у сні з тобою

І мріяти про щастя неземне.

Ти мій! Я викрала тебе у тЕбе.

Ніхто цього не бачив уночі.

А я тебе у серці заховала,

Замкнула там і втратила ключі.

...Згорну з вікна зелені занавіси,

А надворі панує ще зима.

Холодне сіре небо, як навіси...

Замріявшись, стою біля вікна.

Щось тихо шарудить біля каміна,

Я повернулась в дійсність, як завжди.

І пригорну холоднії коліна,

Й залишу недоторканими сни...

с. Велика Мечетня, 1994 рік

Візьміть участь в обговоренні

03.10.2014 17:51 Люлька Ніна => ©

Дуже гарно написано. І хочеться того не земного щастя,
але приходить зима. Але після зими настане весна в
природі і в почуттях. Чудово.

04.10.2013 00:48 Деркач Олександр => ©

Гарно...цікава назва села))

03.10.2013 20:03 Тадм

гарно :)

03.10.2013 19:57 Світлана Рачинська => ©

Прекрасні і летючі рядочки юності!... Сподобався вірш.

03.10.2013 18:02 Наталя Данилюк => ©

Холодними зимовими вечорами особливо хочеться тепла і затишку, тому наша свідомість занурюється у світлі спогади чи приємні мрії, де ми щасливі і перебуваємо в гармонії із собою та світом.

03.10.2013 14:17 © ... => Тетяна Чорновіл

У цьому вірші осінь минула ще 20 років тому...))))))) А це так... залишились спомини))) А теперішня осінь скупенька - ні "бабиного літа", ні тепленького сонечка, хоча б уже якась "дідова стабільність" була, чи що...))))))))
Вдячна Вам за теплі слова - вони зігрівають...)

03.10.2013 13:35 Тетяна Чорновіл => ©

Якщо це й сон, то сон чудовий!
Але ж... Я також мабуть літала десь у сні, бо й не помітила, аж Ваш вірш підказав, що минула осінь! ))
Яка досада!!!

Повністю погоджуюсь із Вами.Так, це дійсно "архівний" текст))) Цьому віршеві майже 20 років)))) І зараз я його по-іншому сприймаю - з посмішкою, а колись він був "вистражданий")))) Дякую за коментар!)))

Дякую!)))

Дякую!))) Чомусь у 16 років дала саме таку назву і ніколи не звертала на неї увагу...))) Прочитала Ваше зауваження і мало не зомліла))) Дякую ще раз!!!

Будьте уважні! В Закріплений коментар варто поміщати загальну інформацію або матеріал-доповнення до публікації.

А я люблю архівні тексти.
Я часом знаходжу свої тексти яким зараз десь 7 років, коли я писав як не в себе.. вони такі смішні, але у той же час дуже насичені, хоч і недолуго написані.
Якась ностільгія чи що? :)
Плюсую.

вам в цьому вірші 17... тоді - дуже гарно!

Може "зимовий"?



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ