Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.10.2013 22:39Мова та література
 
31000
Без обмежень
© Софія Філоненко

ВІД БАРБІ ДО ЛЕДІ ГАГА: ТЕКСТ ПОП-КУЛЬТУРИ В ПОШУКАХ ГЕНДЕРУ

Частина ІІ
Софія Філоненко
Опубліковано 03.10.2013 / 19479

Стереотипи маскулінності

Нормативна (панівна, гегемонна) маскулінність – така модель, яка сприймається в суспільстві як норма, культурний ідеал, нормативний соціокультурний канон. Він включає такі ознаки: гетеросексуальність, незалежність (включно з економічною), фізичну силу, раціональне мислення, домінування над жінкою, вміння притлумлювати емоції, сексуальні перемоги.

Чотири принципи нормативної маскулінності сформулював Роберт Бреннон:

  1. 1.      «Без бабства» («no sissy stuff») – чоловік повинен уникати всього жіночного.
  2. 2.      «Великий бос» («the big wheel») – чоловік повинен досягати успіху й випереджати інших чоловіків.
  3. 3.      «Міцний дуб» («the sturdy oak») – чоловік повинен бути сильним і не показувати слабкість.
  4. 4.      «Всип їм гарячих» («give ’em hell») – чоловік повинен бути крутим і не боятися насильства [539, 11–35].

Одним із актуальних маскулінних типів став олігарх. Ольга Бугославська акцентує на тому, що міф про олігарха «…має пряме відношення до проблеми визнання нашим суспільством нової еліти». Зображуючи його, митці схрещують «американську мрію з традиційним російським інтелігентом», наділяючи олігарха шляхетністю, розумом, працездатністю, загалом підносячи до ідеалу: «…Ідеальний чоловік у своєму абсолюті повинен бути олігархом, оскільки саме це становище в максимальному ступені втілює силу й успіх».

Посилений інтерес до цієї постаті засвідчують «матримоніальні» порадники: книги Ксенії Собчак та Оксани Робскі «Zамуж за миллионера, или Брак высшего сорта» та Петра Лістермана «Как запутать олигарха». Міфи про сучасних олігархів підживлюють кінематограф. Російський режисер Павло Лунгін зняв популярну стрічку «Олігарх», базуючись на книзі Юлія Дубова «Большая пайка». Образ протагоніста Платона Маковського є збірним, однак у ньому вгадуються риси покійного Бориса Березовського.

Популярний образ олігарха активно експлуатує сучасна поп-музика (пісні «Хлопці-олігархи» Кузьми Скрябіна, «Руки прочь от олигархов» групи «Отпетые мошенники» та ін.). У російській белетристиці до цього ряду можна зарахувати багатьох персонажів детективної прози Тетяни Устінової.

Ще одним образом, пропагованим масовою культурою, є чоловік-егоїст.

Ще в недавній час у суспільній свідомості слова «егоїзм», «індивідуалізм» були наділені негативними конотаціями. У новочасній культурі відбувся ціннісний переворот: егоїзм став поведінковою моделлю, модою і просто брендом. Спробами подолати негативний стереотип егоїста виступають специфічні прикладки, розповсюджувані медіа: «здоровий егоїзм», «шляхетний егоїзм», «позитивний егоїзм», «розумний (раціональний) егоїзм».

Словом «егоїст» називають ресторани, нічні клуби, боулінг-центри, спа-салони, парфуми, музичні альбоми й окремі пісні. Егоїстичний світогляд насаджує глянцева преса зі сторінок таких видань, як «Еgo», «Generation Эгоист», «Егоїст» зі слоганами на кшталт: «часопис для тих, хто себе любить». Так, наприклад, часопис «Его» позиціонує себе як «стильний журнал для успішних чоловіків, у фокусі яких мода, нові тренди і власний світ».

До егоїзму як важливої цінності апелює реклама, як-от відомий ролик компанії «Данон» зі слоганом «І нехай весь світ зачекає…». Образ егоїста як «героя нашого часу» презентує телебачення, приміром у реаліті-шоу «Останній герой», «який іде по людях заради власних інтересів».

До егоїста близький модний чоловічий тип – метросексуал. Термін, запроваджений в 1994 році британським журналістом Марком Сімпсоном… на позначення сучасних чоловіків будь-якої сексуальної орієнтації, які мають яскраво виражений естетичний смак і витрачають подеколи багато свого часу і грошей на вдосконалення свого зовнішнього вигляду і способу життя. Термін «метросексуал» – протилежність терміну «мачо». Метросексуали – прихильники всього витонченого, піклуються про свою зовнішність, відвідують косметичні салони, слідують моді».

 

Емансипаційні стратегії масової культури

Попри панування традиційних моделей фемінності й маскулінності, у масовій культурі спостерігаються емансипаційні стратегії.

Найчастіше фемінізм та емансипація трактуються в медіа карнавально. Згадаймо відому пісню групи «Віагра» «My Emancipation» (2008). Її текст досить радикальний: героїня планує завтрашню втечу від чоловіка, символічний акт визволення, який надасть свободу і смисл її життю: «Завтра будет равноправие, правое дело, не мешай – // Это мой последний шанс, My Emancipation».

Однак у кліпі Алана Бадоєва виконавиці: Альбіна Джанатаєва, Меседа Багаудінова і Тетяна Котова – грають дружин олігархів, які, втомившись від вічного очікування й  ігнорування чоловіків, здійснюють зухвале пограбування банку, як справжні спецагенти, ламають усі системи доступу, але уникають покарання, зваблюючи ще й поліцейських наостанок. Так жінка, яка прагне емансипації, у кліпі постає мало не злодійкою та авантюристкою.

Більш пряму та агресивну проповідь ідеї маємо в піснях популярної співачки Бейонсе, яка сама в інтерв’ю раз у раз називає себе «феміністкою» і наголошує: «Найважче у світі бути жінкою, тому що на нас висить стільки відповідальності». Одна з пісень Бейонсе – «Run the World (Girls)», у перекладі – «Правте світом, дівчата». Текст уславлює самостійну та незалежну жінку, професіонала з університетською освітою, яка заробляє більше чоловіка, живе в розкоші завдяки своїй праці, але при тому встигає народжувати дітей. «Please accept my shine»  звертається співачка до чоловіків, «прийміть мою досконалість як даність». Причому феміністична ідея виявляється складником національної для американців: «Моє переконання зможе збудувати націю». У кліпі на цю пісню бачимо агресивний гурт дівчат із Бейонсе в образі варварської королеви на чолі, які наступають на лаву чоловіків-спецназівців, а у фіналі сама співачка зриває генеральський бедж у старого солдата і чіпляє його на себе.

Ще одна ікона поп-культури – Леді Гага – також небайдужа до гендерної проблематики в піснях і громадській активності. У публічних виступах вона активно захищає права ЛГБТ-спільноти, виступає проти порушення прав геїв в американській армії, захищає їхні права в Росії. Пісенна лірика Леді Гага побудована на обігруванні ідеї Інакшості. Вона втілюється через образ монструозності: співачка називає себе «Матір’ю Монстрів», а її прихильники – «маленькі монстри». Символом стає «лапа монстра», причому на концертах її пропонується «підняти вгору». Це символізує звільнення й розкріпачення, самоствердження людей, які чимось відрізняються від панівної норми – сексуальністю, кольором шкіри тощо.

Гага обігрує образ чудовиська в багатьох кліпах і лайв-шоу. Однак особливо вирізняється її ідеологічна пісня «Bоrnthisway», «Народжена такою», де вона пропагує цінності прийняття себе: «Неважливо, чи ти гей, чи бісексуал, чи звичайної орієнтації, чи ти мулат, чи зі сходу – ти на правильному шляху, дитинка, бо народжена такою. А Бог не робить помилок». Отже, інакшість-монструозність постає в її творчості як приваблива стратегія виживання для всіх, хто «не такий».

Таким чином, сучасна масова культура є безконечно варіативною в плані гендерних ролей, моделей і стереотипів. У ній дивовижно сплітаються традиційне й модерне, патріархальне та емансипаційне начала. Вона відбиває актуальні соціокультурні тенденції: фемінізацію чоловіків (метросексуали), мілітаризацію жінок (стерви). Однак заразом вона є потужним інструментом впливу на молоде покоління, інструментом маніпуляції свідомістю. Тому важливо виховувати опірність і критичне ставлення до її знаків, брендів і трендів. Утім,  справедливо й інше: через символіку поп-культури можна апелювати до юнаків та дівчат, вести з ними розмову про гендер зрозумілою для них мовою.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
03.10.2013 Публіцистика / Мова та література
ВІД БАРБІ ДО ЛЕДІ ГАГА: ТЕКСТ ПОП-КУЛЬТУРИ В ПОШУКАХ ГЕНДЕРУ (Частина I)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
03.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (31)
01.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (30.)
Мова та література
16.07.2014 © Тетяна Белімова
«Людвисар» Богдана Коломийчука у контексті української химерної прози
03.10.2013
ВІД БАРБІ ДО ЛЕДІ ГАГА: ТЕКСТ ПОП-КУЛЬТУРИ В ПОШУКАХ ГЕНДЕРУ (Частина ІІ)
01.10.2013 © Тетяна Белімова
Гімн оптимістичної віри в краще майбутнє України в неомістерії «Вертеп» А. Любченка
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.75 (МАКС. 5) Голосів: 4 (3+1+0+0+0)
Переглядів: 287  Коментарів: 6
Тематика: Публіцистика, мова та література, олігарх, леді Гага, чоловік-егоїст, егоїст, естетичний смак, масова культура, свідомість
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.10.2013 17:19  Марієчка Коваль для Дявяносто Девятьи Девять по Фаренг 

))усміхнули. 

 03.10.2013 15:22  Недрукована для © ... 

Фух! Дочитала! Виженуть мене з роботи через цей портал))))
Гарна робота, добре викладена. Публіцистика ТУТ рідко зустрічається, тому трохи незвична. Поділяю ваші думки. Гарний приклад гендерних стереотипів та їх поширення в масову культуру (чи, з такими установками про культуру краще не говорити?)
Одним словом - чудова стаття! 

 03.10.2013 14:53  Тетяна Белімова для © ... 

Софіє! Читала твою статтю ще до викладу на Порталі. Мені здається, те, про що ти пишеш, важливо. Особливо для молоді, яка досить часто підпадає під ці самі стереотипні уявлення, навіть не усвідомлюючи цього. Важливо для будь-якої мислячої людини.
Теж дуже сподобалося визначення "стерви".
А найбільше подобається, що ти пишеш легко, доступно й зрозуміло. Навіть людина без спеціального культурологічного багажу знань зорієнтується у матеріалі))) 

 03.10.2013 14:49  Каранда Галина для Володимир Пірнач 

Вов, ти не проти, якщо я тихенько підпишуся під твоїм коментом? і мій підпис стосується не тільки цієї публікації і не тільки цього автора... стрілятися не буду, самі застрелять. 

 03.10.2013 14:24  Дявяносто Девятьи Де... 

с выводами согласен, современная социокультура напичкана стереотипами, что и показала Ваша работа тоже слишком стереотипна и узковата, но для информации кому-то? может-быть:=) 

 03.10.2013 14:01  Володимир Пірнач 

Дивна штука література.. закони і любовні романи пишуться одними і тими ж літерами, і наскільки вони різняться може сказати кожен, але їхню близькість побачать одиниці..

Для чого я це наплів? Відповідь проста. Ваш текст мені нагадує лекційний матеріал для якогось курсу філфаку, чи журнфаку, чи щось пов"язане з цим.. Виділені місця, виставлені акценти і багато розумних (зарозумних?) слів, яких можна було б не використовувати. Тут для прикладу: "..нормативний соціокультурний канон.." - і прочитав і відразу по...

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
24.04.2013 © Тетяна Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
Что такое гендер на www.psyhodic.ru/arc.php?page=27 в статье по психологии.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди