05.10.2013 18:10
18+
145
    
  1 | 1  
 © Аванна

від осені

Вкороти життя на 17 літ-

літо забери - залиши лиш зими-

бо моя душа, зваблена в політ,

наскрізь як поля,озима.

Не кажи,що крил досить до пісків,

до південних хвиль... - не стане.

Вітром прогужу, квітом пролісків -

бути силоміць не стану.

Осінню як звав - відпущу з дощем,

з серцем відпущу - назавжди.

Залишився лиш в грудях протяг-щем,

а весною буть - не страшно.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.10.2013 00:29  Каранда Галина => © 

Вітаю на Порталі. Мені дуже сподобалася наскрізь озима душа, це щось неймовірне. трохи спіткнулася об "звав" і "проліскІв", але навіть ці спотикання не завадили зрозуміти, що зайшов новий дуже цікавий і сильний автор.

 05.10.2013 13:55  Деркач Олександр => © 

сподобалось