14.05.2010 17:12
681 views
Rating 5 | 1 users
 © Борода

Дідова наука (епілог)

Вмирав дідусь тихенько, без плачів, 

Бо наказав, щоб сліз не розпускати. 

Ще зранку вийшов у широкий двір, 

Оглянув сад і обійшов круг хати. 

До кожного деревця підійшов, 

Листочок кожен приласкав очима, 

Спинився поглядом на зелені дібров, 

На мить заглянув вверх на небо синє, 

Якось тужливо голосно зітхнув, 

Зайшов до хати, там все роздивився, 

Покликав всіх, хто лиш удома був, 

І в мертвій тиші з усіма простився... 

А більш не пам`ятаю вже нічо - 

Якась стіна жалю, журби і болю 

Закрила двері в те, що відбулось 

Й відкрити вже нікому не позволить. 

Лишень слова, святі його слова, 

Лежать у серці і керують мозгом, 

По них звіряю всі свої діла, 

Як був малим і вже як став дорослим. 

В важку хвилину деколи і звав, 

Питавсь поради і у снах знаходив 

Ту відповідь лишень в його словах: 

«Будь вірним сином для свого народу!» 


Надворі знову дощик моросить. 

Я внуків кликнув, щоб зайшли до хати, 

Кругом стола усіх їх розсадив 

І дідові поради став читати. 

Албуфера, Алгарве, Португалія. 9.05.-12.05.2010 р.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про волю, Про Батьківщину, Про батьків, Про життя і смерть, Про добро

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Басня - Дятел і Соловей». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Дідова наука (любов)». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Борода.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Борода

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо