11.10.2013 12:46
для всіх
191
    
  2 | 2  
 © Ірина Червінська-Мандич

Таїна

Це - таїна. Я збережу її.

Ця таїна впечатується в звуки,

У серця стукіт,

Мережить гордість дірками покори.

Це - таїна. Я з нею - дев"ясил,

Що пробиває паростком бетон.

Німий кордон - мої вуста,

І цілий світ - великий ворог.

Набатом розум б"є на сполох:

Це - не реальність,

Забавка зірок,

Хтось ізгори придумав гру,

Втиснув клеймом у мене таїну...

Та Ви такий не схожий ні на кого!



Калуш, 10.10.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.10.2013 11:15  Володимир Пірнач => © 

Класно,
мені Бродського нагадало рядки:
"...там две картины, очередь на обе.
И лишнего билета нет."

 11.10.2013 09:32  Дявяносто Девятьи Де... => © 

Понравилось, дуже гарно, чомусь девясил не зустрічав там де бетон, зазвичай на берегах, на лісових галявинах:=)