12.04.2009 00:00
592 views
Rating 0 | 0 users
 © Приймачук Альона

Чотири години в тобі

4отири години в тобі –  

і жодного натяку правди. 

Сміються твої ліхтарі, 

ковтаючи спіймані кадри. 

В мої роздратовані вуха 

не влітає нудна інформація. 

Я чую трамваїв твій стукіт, 

перетертий з чужою формацією. 

Я топлюсь і поволі зникаю 

у повітрі, насиченім кавою. 

Ти мене поволі вбиваєш  

своєю природною фарбою. 

Поступово зникаєш, місцями 

іронічно скрививши гримасу. 

Я приїду і вип’ю кави,  

що купила у тебе на касі. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Поезія про життя. А голоси все наростали...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Любовна поезія. Шукаю гарних слів». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Приймачук Альона.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.03.2012 15:53  Деркач Олександр 

Повний сюр... 

 04.02.2012 23:30  Микола Щасливий 

А як на мене, то щось типу вокзала. Може ДЕПО трамвайне чи що... 

 04.02.2012 23:22  Каранда Галина => © 

це про місто? ) не зовсів зрозуміла, але гарно!) 

Публікації автора Приймачук Альона

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо