13.10.2013 00:00
для всіх
417
    
  9 | 9  
 © Наталя Данилюк

Дівчинко, очі в котрої, мов темні каштани...

Дівчинко, очі в котрої, мов темні каштани...

Дівчинко, очі в котрої, мов темні каштани,

Кучері з мідним відливом, роса на щоці...

Я за тобою, мій янголе, в сиві тумани

Беззастережно подамся - рука у руці.


Там, де ти ходиш, ліси, наче первісні храми,

Сосни високі торкаються в небі зірок,

Пахне повітря терпким ялівцем і грибами,

Міддю виблискує теплий кленовий листок.


Там поміж вербами річка розсипала коси,

В полисках сонця сріблиться рідким кришталем.

Мліють від подиху вітру шовкові покоси,

Квітка бринить, зацілована диким джмелем.


Там, де ти ходиш, дерева шепочуться з Богом,

В небо фісташкове кануть ясні молитви.

Білим вітрильником день за широким облогом

Ковзає легко в сатинових пасмах трави.


Там не гірчать полинами невтішні розлуки,

Теплиться віра, мов чиста янтарна смола.

Сонце медове бере тебе ніжно за руки,

Гладить пір`їнки твого золотого крила...


Дівчинко, очі в котрої, мов темні каштани,

Пообіцяй, що не кинеш мене на межі

Раю свого неземного, де тінь моя тане

В теплому сяйві твоєї близької душі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.07.2016 19:13  Ольга Терен => © 

Дуже сподобався мені Ваш вірш! Беру в улюблене. Сердечно дякую!

 15.10.2013 14:46  Надія Бойко 

Як завжди, чудово!

 14.10.2013 11:21  Володимир Пірнач => © 

Шикарно.
Дуже гарний текст.
Плюсую.

 14.10.2013 01:21  Світлана Рачинська => © 

Наталочко, чудовий вірш) Уже читала сьогодні і оцінювала. Супер!

 14.10.2013 00:32  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Відчутно, що написано жінкою. Правда, може це й задумувалося... ))

 14.10.2013 00:12  Ірина Червінська-Ман... => © 

без...без...без слів))) дійсно, настільки світлий образ дівчини, чистої такої, як той первісний ліс )))

 13.10.2013 14:35  Тетяна Белімова => © 

Наталю! Неперевершений образ! З кого б він не був списаний, повірте, оці всі вдало підібрані грані, що збіглися навколо ЛГ, музичний супровід... Це щось неймовірне...
"Дівчинко, очі в котрої, мов темні каштани,
Кучері з мідним відливом, роса на щоці..."
Вона сумна, але не виникає почуття жалю, а радше вмиротворення... Її сум мине!))

 13.10.2013 08:39  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно!