Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
14.10.2013 11:34Мініатюра
Про розлуку  Про життя і смерть  Про душу  Про батьків  
20000
Без обмежень
© Ольга Моцебекер

В каждой строчке жизнь

Души умеют разговаривать без слов...
Ольга Моцебекер
Опубліковано 14.10.2013 / 19739

Он жил, ловил каждое мгновение, радовался лучам солнца, улыбке жены, стуку каблучков маленькой внучки, письмам и звонкам детей, смеху внуков, вкусу черного хлеба и запаху скошенной травы, березкам. Он знал, что у него осталось совсем мало времени: очень скоро он сможет являться своей семье только во снах. Знание, что он приближается к двери, установленной между жизнью и смертью, больше не угнетало его. Он просто ценил каждую минуту, отведенную ему в этом мире: нет, не спешил жить, наоборот, растягивал время и “смаковал, праздновал” жизнь. Жена, дети боролись за него, пытаясь выпросить у судьбы чудо исцеления, а он уже принял решение: да, пора встретиться с сыном и ушедшими в иной мир родными там - за чертой, пора завершить дела, и выпустить наконец-то на свободу свою любовь, которую носил многие годы в душе.


Младшая дочь наблюдала за ним, улыбалась, когда видела, когда он что-то быстро записывал на клочках, попавшейся под руку бумаги. Ольга знала секрет: отец пишет рассказ своей жизни, наблюдала и училась у него радоваться миру. Не так давно они были на приеме у врача. Она помнит, как отец тогда вышел в коридор и сказал: “недолго осталось”. Его взгляд ей запомнился на всю жизнь: это был взгляд ребенка, а не сильного мужчины. Она прочитала во взгляде отца тогда мольбу “спаси”. Поддержка и любовь, молитва – все, что она могла дать. Они стояли с отцом и смотрели друг другу в глаза: без слов разговаривали души. Прошло совсем немного времени, и взгляд отца снова стал уверенным. Он осознал: для любви нет преград между мирами, смерть не убивает любовь - надо только выпустить свою любовь на свободу, чтобы жена, дети, внуки знали, как он их любил. Он был скуп в жизни на слова любви, но теперь пришла пора наверстать упущенное время. С тех пор он изменился, радовался мелочам и важным вещам. Ольга смотрела иногда на отца, как он ест простую пищу, сухарики и восхищается вкусом, и говорила себе: «нужно так жить – в радости. Радоваться жизни, сколько живешь». И этот девиз укреплялся в сознании с каждым днем еще сильнее, поскольку она видела радость, но знала, какую боль терпит тело отца, и какую боль от предстоящего расставания душа…



Однажды, когда Ольга в очередной раз приехала навестить родителей, отец отдал ей рукопись рассказа и стихов, попросил передать копии всем детям и внукам. Дочь держала в руках рукопись, как сокровище. Она понимала: отец старался подготовить не только себя к заключительному экзамену жизни, но и детей к своему уходу, он готов достойно встретиться со смертью. Добравшись вечером домой, она прочла записи, в каждой строчке была ЖИЗНЬ…..

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
14.10.2013 Проза / Мініатюра
Ниточка жизни
15.10.2013 Поезії / Драматичний вірш
Материнская любовь
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
21.10.2016 © Николай Варген / Новелла
Всадники
21.10.2016 © Николай Варген / Новелла
Сделать Выбор
21.10.2016 © Николай Варген / Новелла
Хведрунг в Цепи
07.10.2016 © роман-мтт /
Звонок (реально)
05.10.2016 © Руслан Бєдов / Повесть
Отрывок из фантастической повести "Хранитель Бездны"
В каждой строчке жизнь
10.10.2013
Душа
14.10.2013
В каждой строчке жизнь
17.10.2013
Волшебство любви
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 274  Коментарів: 4
Тематика: Проза, миниатюра, между жизнью и смертью, взгляд, любовь, девиз, экзамен
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.10.2013 12:15  © ... для Тетяна Белімова 

Так, усіх шкода. Зробила для себе висновок, що людина полишає Землю лише тоді, коли втрачає надію й віру на зцілення, або ж коли сама вирішує, що вже пора, або ж коли більше не має сил/бажання боротися за своє життя чи коли вважає, що місія/ціль її тут вже виконана. Рак нині забирає багато життів, але термін життя у всіх хворих різний. У батька із однією жінкою був однаковий діагноз, але вона пережила батька років на 5, бо вона кожною клітинкою боролася за своє виживання тут. Це я до того, що дуже важливо при хворобі, яке внутрішнє рішення приймає хворий. Така моя думка. Дай Бог, щоб горе та такі важкі хвороби обминали кожен дім. Вдячна Вам за відгук. 

 15.10.2013 12:03  © ... для Аванна 

I Вам щиро вдячна за такий відгук, щирі слова. Щасти Вам. 

 14.10.2013 14:06  Тетяна Белімова для © ... 

Ще один чудовий твір, пані Ольго! Знайти у собі сили і зустріти ту останню межу у злагоді із собою та світом? На це треба неабиякої сили...
Трохи шкода, що людина починає радіти життю, лише коли воно витікає крізь жмені існування...
Зараз у моєї знайомої подібна ситуація із батьком... шкода... всіх шкода))) 

 14.10.2013 12:31  Аванна 

Вдячна Вам за те,що розповіли про Людину,яка віддала життя... і продовжила Жити. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +32
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
23.02.2013 © Тетяна Белімова
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
03.12.2011 © Т.Белімова
18.11.2014 © Сьомін Валерій Олексійович
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди