14.10.2013 18:59
Без обмежень
898 views
Rating 5 | 5 users
 © ГАННА КОНАЗЮК

Пам`ять

Вірш написано у травні 1995 року до 50-річчя Великої Перемоги...

Минають дні, відходять вдаль роки,

Та невблаганно пам`ять повертає

Туди, де плачуть діти і жінки

І де під кулями юнак вмирає.


Вмирає і не вірить, що помре,

Що тут, у цьому полі він поляже,

Що у сімнадцять років,

А трава ніколи і нікому не розкаже.


Вона не скаже і не прошумить,

Як в синє небо глянув на прощання.

І що шептав він у останню мить

Дитячими безвусими вустами.


Можливо, друзі поховають тут,

Або ж залишитья серед ромашок в полі.

А мамі похоронку принесуть - 

Від сина вісточку страшну до болю.


Матуся чорна в горі і журбі.

Четвертий син, найменший, теж покинув...

Вона не плаче вже і не кричить

І не живе, бо він загинув.


Це буде потім. А в степу

Гримить ще бій кровопролитний.

Більш не шепочуть, а мовчать

Уста юнацькі непохитні.


Він не відкриє знов очей -

Блакитні радощі й страждання.

У сяйві місячних ночей

Він не промовить слів кохання.


Скрізь чути постріли війни.

Сморід і дим, останні крики...

Вони боролись, як могли

І до смертей найближчих звикли.


Багато доль забрала ця війна,

Забрала назавжди Велика Вітчизняна,

Забрала тих, хто не жалів себе

І не діждався днів весняних.


Давно вже не тривожить шум гармат

та рік за роком у весняну пору

Ідуть солдати з нами на парад,

Вони сьогодні молодіють знову.


Травневе сонце світить, як тоді

На полі зацвітають знов ромашки

І усміхаються безвусі молоді,

А їх діди ідуть повільно й важко.


...Вони були як нерозлийвода -

Два наймолодших українця в взводі.

Та розлучила їх ненависна війна,

Цей факт незмінний у природі...


Солдату, що народ свій захищав,

Неважко у онуку пригадати

Товариша, що в полі спочивав

Під колискову гуркота гармати.


Минають дні, відходять вдаль роки...

Вже рівно пів століття промайнуло.

Та не стирає пам`ять біль людський

І серце все що було не забуло.


І не забуде серце сліз отих -

Старечих сліз тужливої скорботи.

Душа тремтить тоді у молодих,

А їм же молодість не повернути.


Вона залишиться у битві за Берлін,

Залишиться  в медалі "За відвагу".

Біжать літа крізь бурю поколінь

І в цьому є солдатська перевага.


Мовчить в задУмі сивий ветеран

І невблаганно пам`ять повертає

До тих тяжких солдатських ран

І де під кулями юнак вмирає...

с.Велика Мечетня травень, 1995



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, До Дня Перемоги, Для школярів, Для дорослих, Про дружбу, Про війну, Про перемогу, Про життя і смерть

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш про сіль "Розсипана сіль" | ГАННА КОНАЗЮК». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш "Осіння цариця" | ГАННА КОНАЗЮК 18». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора ГАННА КОНАЗЮК.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.04.2014 01:04  © ... => Марина 

Дуже приємно! Вдячна за прочитання і увагу до мого вірша!)) 

 27.04.2014 11:03  Марина => © 

Вірш дуже гарний. Обов*язково використаю у виступі учнів на мітингу , присвяченому Дню Перемоги. Але зробила невеличкі корективи. Не значні. Дякую дуже за поезію.  

Публікації автора ГАННА КОНАЗЮК

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо