19.10.2013 21:26
для всіх
425
    
  6 | 6  
 © Субота Олександр

ностальгія

Ось і все,

Добігають думки

До нового століття.

Що було – огризнулося

Пасмом вітристого сну.

Розсипаючись в пошуках істин

Стає тільки тісно -

Не засну, не засну, не засну…

Заблукали слова, чи то горді,

чи терплять зізнання.

В оберемку душа не воліє

Вітатись з вогнем.

Ніжно дихає осінь,

Зоріє пожовклим коханням.

І тебе проводжає у літо

Холодним дощем.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.10.2013 13:11  Тетяна Чорновіл => © 

Надзвичайно!
огризнулося пасмом вітристого сну - то ЩОСЬ!

 20.10.2013 16:51  Тадм 

гарно

 20.10.2013 11:39  Деркач Олександр => © 

Гарно...

 20.10.2013 09:07  Дебелий Леонід Семен... => © 

Сподобалося, хвилююче!

 20.10.2013 00:38  Ірина Червінська-Ман... => © 

Гарно, особливо сподобалось про вітристий сон))) моє чудово

 19.10.2013 20:42  Каранда Галина => © 

чудово. тричі перечитувала - так сподобалося! хотіла щось виділити - все треба... як на мене - це найсильніший з Ваших. З повагою, був би капелюх - зняла б...