Ясеновий сум...
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Рум’янцем зашарілі ясени
Вгорнули віти присмерку габою.
Я не сумую.
Просто мої сни
Між хмар імлистих тануть за тобою.
Осінню ласку стиха ніч снує,
Приспавши вогку вітряну негоду.
Тебе не кличу,
Серце лиш моє
В тягучій тиші бухкає незгоду.
Осяяв блідо місяць небеса
І запишався серед хмар уповні.
Хіба я плачу?
Мабуть то роса
На віях краплі зблискує коштовні.
Чекання необмежену межу
Спиває ніч осіння знову й знову.
Прийди нарешті…
То не я прошу –
Тріпоче вірш у римах ясеново.
