Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
24.10.2013 00:33Новела
 
31000
Без обмежень
© Деркачова Ольга

Повидло з яблук

Деркачова Ольга
Опубліковано 24.10.2013 / 19931

Ти спізнився.

У саду дозбирують останні яблука.

Адаме, вже пізно варити яблучне повидло...

Я знайшла відповідний казан, дерев’яну ложку, але вже пізно, Адаме.

Я вже приросла до тебе, як шкоринки перестиглих яблук приростають до рук. Ти змиваєш їх, змиваєш, начебто звільняєшся від них, а потім раптом несподівано натрапляєш на них на іншому боці долоні. 

Занадто пізно, Адаме.

Я приросла до тебе намертво і вчу нові слова з нової некириличної абетки.

А ще шукаю переписи повидла з яблук і вина. Ти не знаєш, Адаме, з яблук роблять вино? 

Ми все одно його зробимо. І темними вечорами віднаходитимемо одне одного поміж свічками і зірками, питимемо вино і проситимемо Бога, аби наступний день був таким самим ,як і день минулий.

Ти ще пробуєш обернутися, Адаме. 

Не треба.

Вже запізно виполювати із серця тернини. Знаєш, коли любов впивається колючками - це кінець... Для тебе того, колишнього, яким тебе ще пам’ятатимуть твої друзі і дзеркала. Не чіпай їх, Адаме! Пораниш пальці! Звісно, я заціловуватиму кожну ранку, але не треба... Я... цілуватиму і так твої руки. 

Адаме, чи ти пам’ятаєш, скільки цукру кладуть у яблучне повидло? Коли треба збирати пінку і ховати його у слоїки?

Чиїсь пальці пожбурили в тебе жереб, аби ти позбирав докупи усе те, що ніяк не можеш збороти, як пінку з варення. А чи треба, Адаме, щось долати? Ти ж не знаєш, яку ціну доведеться за це платити... А якщо мною? Ти погодишся?

Занадто пізно, Адаме, відшукувати шляхи з лабіринтів, платити шалені гроші за мапи і питати нажаханих перехожих, де вихід з яблучного саду. Запізно, Адаме, бо поламано всі годинники і спалено всі календарі. Я тепер найтвоїша, Адаме. 

Чи ти відчуваєш, як боляче, практично у горло, врізається намисто кольору обпечених  яблук...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
24.10.2013 Проза / Новела
Тепло твоїх долонь
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
28.05.2017 © Анатолій / Бувальщина
Поєдинок
28.05.2017 © Меньшов Олександр / Повість
Третя терція (( 29 ))
28.05.2017 © роман-мтт / Мініатюра
Який смак у Всесвіту? (реальне, фанатстичне)
27.05.2017 © Юлія / Есе
Роздуми
26.05.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович / Новела
Кіт
Новела
12.11.2013 © Аліна Голик
Доля неписана
24.10.2013
Повидло з яблук
23.10.2013
Румба
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.75 (МАКС. 5) Голосів: 4 (3+1+0+0+0)
Переглядів: 476  Коментарів: 5
Тематика: Проза, новела, Адам, яблука, любов, ранка, жереб, намисто
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.10.2013 14:58  © ... 

Дякую за таке гарне і справжнє сприйняття. Коли я написала "Повидло з яблук", довгий час не могла прийти до тями - так важко було, немов то мене стискало те намисто... а може, і мене... хтозна :) 

 24.10.2013 11:27  Тетяна Ільніцька для © ... 

От знаєш, Олю, сьогодні зранку ще раз все перечитувала... У цілковитому захваті))) Думаю, премія Франка не лише заслужена, а нарешті попала тому, кому слід)))))))))))))) 

 24.10.2013 08:50  Іміз 

яка тонка межа між "казанами" для варіння повидла та спробою зробити "вино" серед будня...а яблука - ті ж...ті ж..."НАЙТВОЇША"... аж врізається в горло? і як втримати дистанцію бодай в кілька сантиметрів, щоб "цукру" забагато не було...щоб не знудило...дуже метафорично усе...так гарно...надривно... 

 24.10.2013 00:00  Тетяна Ільніцька для © ... 

Кохання - як опік... Кохання як опік? Як колючка, що вп`ялася у відкрите серце Адама? Чи кохання - це казан... у якому варення чи борщ - і так день у день? Уже "не відмити, не відчистити" його з себе?
Глибокий філософський твір!)) 

 23.10.2013 23:22  Олена Вишневська 

"Чи ти відчуваєш, як боляче, практично у горло, врізається намисто кольору обпечених яблук..." - чудово!
І вино з яблук роблять! Смачнюще! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
28.05.2017 © Борис Костинський
Порівняння українських та російських літсайтів +26
25.05.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Київ +17
17.05.2017 © роман-мтт
Увага, конкурс! +34
03.05.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Впусти мене +39
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
05.04.2012 © Т.Белімова
12.04.2011 © Закохана
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
04.10.2011 © Марина
23.02.2013 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди