26.10.2013 17:19
Без обмежень
111 views
Rating 5 | 3 users
 © Антоніна Грицаюк

Дідові блукання

Дід у лісі заблукав,

Аж захрип від крику,

Спотикнувсь в ожину впав,

Геть подер всю пику.

Нема кого винити,

Сам тому причина,

Баба зранку стала прати,

А він, як дитина.

– По опеньки піду в ліс,

Сонце аж сміється,

– Певно тебе веде біс,

Так мені здається.

Якщо хочеш тоді йди,

Що тобі казати,

– Не наклич, бабо, біди,

Годі причитати.

В лісі осінь порядкує,

І дід не дрімає,

У корзину гриби пакує,

Куди йде не знає.

Оглянувсь туди-сюди,

Так він вже блукає,

Так не довго до біди,

Серце вилітає.

Ох накаркала стара,

Нехай їй буде трясця,

Водить лісом сатана,

Загубити не вдасться.

Розгубився, як упав,

Плаче, як дитина,

Краще б вдома спочивав,

О це то картина.

Чує щось кущі тріщать,

І хтось ніби хрюка,

Оце треба цю напасть,

Дід очима лупа.

Силу всю в кулак зібрав,

Де той порятунок,

ГПО він миттю здав,

Аж заболів шлунок.

Потепліло у штанах,

Оце начувайся,

Не присниться в страшних снах,

Де хоч там сховайся.

Забіг в двір, бабо, кричить,

– Закривай швиденько,

Сатана певно не спить,

Смерть уже близенько.

Баба вийшла до воріт,

Кругом роздивилась,

– Ще таке не бачив світ,

Щоб я помилилась.

Не йди в ліс тобі казала,

А ти рогом вперся,

Результат наперед знала,

Що грибів нажерся?

Знімай штани під хлівом,

Що стоїш белькочеш,

Будеш спати сильним сном,

Може в ліс ще хочеш?

Іди в лазню вимивайся,

Приступай до діла,

Добре, діду, постарайся,

Чи пропала сила.

м. Славута 



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Жартівливий вірш, Про природу, Про осінь, Про життя, Про гумор

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш "В часі заблукала" | Антоніна Грицаюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш "Промивання кісточок" | Антоніна Грицаюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Антоніна Грицаюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.10.2013 21:03  © ... => Тадм 

А, як щодо штанів?) 

 27.10.2013 21:03  © ... => Тетяна Чорновіл 

Певно баба, бо знала на перед, що з дідом трапиться))) 

 27.10.2013 11:56  Тадм 

заінтригували хрюканням :) 

 27.10.2013 01:22  Тетяна Чорновіл => © 

Трагічний вірш! З теплим закінченням! ))
Бідний дід! А хто ж то хрюкав?
Тепер уже важко сказати! ))))))))))) 

Публікації автора Антоніна Грицаюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 24 | Знайдено: 144
Автор: Антоніна Грицаюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Мої гуморески;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;