29.10.2013 00:19
Без обмежень
132 views
Rating 5 | 1 users
 © Микола Чат

В унісон

Ви – тріпотлива сутіні вуаль,

Що серце повиває обіцянням…

Байдужо вихолоджує світанням,

З найпершим промінцем спурхнувши в даль.

 

Ви – оксамит метеликових крил,

Сріблиться що від ніжного повіву…

Перетворившись на трутину гніву,

Катує душу пломенем світил.

 

Ви – примхувата опівденна тінь,

Що утікає як біжу за нею…

Коли йду геть, за спиною своєю,

Її я кроків чую шепотінь.

 

Ви – солод полиновий стиглих грон,

Вогненні що пробуджує бажання…  

Та попри все, в мелодії кохання –

Ми ноти дві, що дишуть в унісон.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш про "Самогубство" | Микола Чат». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш "Я засну біля райських воріт…" | Микола Чат». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Микола Чат.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.10.2013 18:04  Тетяна Чорновіл => © 

Надзвичайна поезія! )
Дуже пощастило тому, хто у всесвіті знайшов свою ноту...
Моє "чудово"! 

Публікації автора Микола Чат

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 3 | Знайдено: 13
Автор: Микола Чат
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: ТАК ЛИЧАТЬ ОЧІ, СПОВНЕНІ КОХАННЯ;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;