образа песика
«Чом ти, песик любий мій, голубів лякаєш?
Підкрадаєшся тишком, за крило хапаєш.
Десь куріпку здибав ти (це у центрі міста!),
Бідну пташку придушив. Не хотів же ж їсти.»
Так собачці своєму жінка говорила,
За погану поведінку песика журила.
Песик дивиться хазяйці з увагою в очі -
Ніби хоче щось сказати, пояснити хоче:
«Я тренуюсь на пташках, бо схопити маю
Ту ворону, що мене дуже ображає.
Тільки вийдемо із двору ми з тобою аркою,
Так вона вже нас чекає: проводить до парку.
Все попереду летить, дражнить, обзивається,
Лайка, що вона кричить, не перекладається.
Вже півроку я її ніяк не спіймаю.
Хай пробачать голуби: тренуватись маю.»
Харків, жовтень 2013
