02.11.2013 14:00
для всіх
157
    
  2 | 2  
 © Наталка Янушевич

На вершину!

Внизу – туман, дорога, Сколе.


Тут – від прозорості прозрів –


Самі ліси на видноколі,


Що скалять ікла стовбурів,


І вигинають горам спини,


Регочуть, дмуть або пищать,


А ми йдемо аж на вершину


І нам у лісі - благодать.


Та ще на стежці по коліна


Насипав листя бук старий…


І ми бредемо безупинно


У далечінь, де видно Стрий.


А ми – потомлені і вільні,


А нам би – сонце в рюкзаки,


І крок у крок за вітровієм


Скидати зношені роки.


Збудивши всіх тутешніх охів,


Кричу «Бувай!» у неба дзбан,


Та забуваю клаптик моху,


Листочок бука і … туман.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.11.2013 18:02  © ... => Ірина Червінська-Мандич 

От частіше вибирайтесь!

 02.11.2013 18:01  © ... => Каранда Галина 

Спасибі, пані Галю.

 02.11.2013 15:52  Ірина Червінська-Ман... => © 

гарно, люблю ліс і гори, на жаль, рідко буваю
дуже мальовничо. плюсую

 02.11.2013 09:24  Каранда Галина 

гарно.