03.11.2013 14:33
для всіх
236
    
  8 | 8  
 © Тетяна Чорновіл

Безмежжя

Безмежжя

з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»

Погляну вдаль бездумно, 

За мною – світу край.

Ти, серденько, так сумно

Не млій, не завмирай.


Світанку кволі зблиски

Щемлять між хмар, проте

В осінніх снах берізки –

Відлуння золоте.


Бо в кожному листочку

Дзвенить безмежжя сну.

Цей світ, що сходить в точку, 

Чи ж серцем я збагну?


Зробити б крок неспішно

В безмежжя… Ні – стою!

Так лагідно, так ніжно

У світу на краю.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.11.2013 13:38  Володимир Пірнач => © 

Шикарно.
Плюсую.

 04.11.2013 08:42  Дебелий Леонід Семен... => © 

Осінь спонукає до таких глибоких ліричних роздумів... Душа зависає на межі...

 03.11.2013 23:38  Марія Новогроцька => © 

Дуже гарно!

 03.11.2013 23:29  Тетяна Белімова => © 

Дуже сподобалося! Останні рядочки такі щемливі...

 03.11.2013 20:48  Олена Вишневська 

"Так лагідно, так ніжно" )))

 03.11.2013 20:34  Антоніна Грицаюк 

Зачарували!

 03.11.2013 18:16  Надія Бойко 

І щемно, і гарно! Чудово!

 03.11.2013 14:24  Каранда Галина => © 

Зробити б крок неспішно

В безмежжя… 

аж ух..........