Гусак і Орли
Дешеву славу захотів купить
Один Гусак в сім`ї Орлів на ринку.
Зібрав грошей й рішив їх всі пропить
З новими друзями задля угоди в шинку.
От й запросив, й вони пішли за стіл,
Почали говорити про погоду,
Що, мов, який вже тиждень ллють дощі -
Замучила мисливців та негода!
Бо дичина по норах вся сидить
І дуже важко щось так вполювати.
Гусак й собі задумався на мить:
«А в калабанях ряски так багато!»
Та промовчали зважено Орли -
Гостинність якось треба шанувати.
Гусак ж подумав, що його вони
Уже в сім`ю почали так приймати
Й давай їм про пшеницю, про горох
І про траву смачненьку біля річки,
І підливає меду (як за двох)
І підкида закусок у тарілки.
Щоб якось мову перевести в бік -
Орли почали похваляти птицю:
Великий, сильний, щедрий, знає лік,
Що є, мов, чим (сказали так) гордиться.
Гусак почув й давай ще більш шипіть,
Й давай про «подвиги»їм повідати щиро
Як з індюхом він, он недавно, бивсь
І як поважно ходить по подвір`ї.
Затим про ще інакше він згадав -
Як пощипав сусідського котяру,
Такий там лемент в шинку він підняв!
Орли перезирнулись й мовчки стали,
Подякували чемно за обід
Та більш нічого і не говорили,
(Ніби Гусак подав в тарілку лід)
Подались з шинку в двір...і полетіли.
Отак і нам здається чомсь часом,
Що щоб тебе у світі поважали -
То треба крикнуть, щоб усі кругом
Від подиву роти пороззявляли!