12.11.2013 00:06
для всіх
383
    
  8 | 8  
 © Лідія Яр

Не життя  і не два… віками

Я приходила знов і знов,

І у всесвіті, між зірками,

І на грішній землі… Любове,

Я шукала тебе замріяна,

Свою душу відкривши навстіж

Мільярди галактик міряла,

Щоб тебе відшукати - щастя.

І на землю спустившись грішну

Ноги ранила, розбивала.

З краю в край обійшла все…  пішки…

Де ти є? Обізвись!... Благала…

Я кричала німим благанням,

Що здавалось душа кипіла…

Я востаннє прийшла! Востаннє!..

Не знайшла тебе… Не зуміла…

Догорали у травах зорі,

Я  приречено їх збирала…

Десь здалека твій дивний голос

Ледь торкнувся душі…. Впізнала…



10.11.2013р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.07.2014 23:27  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Душевно...
Сподобалось! Спасибі).

 13.11.2013 13:54  Тадм 

чарівно :)

 12.11.2013 11:42  Світлана Рачинська => © 

прекрасно...

 12.11.2013 04:16  Марія Новогроцька => © 

Так красиво, з душі... дуже сподобалось!

 12.11.2013 02:15  Каранда Галина => © 

гарно. добре, що впізнали...

 12.11.2013 00:44  Деркач Олександр => © 

Чудово

 11.11.2013 23:46  Тетяна Белімова => © 

Неймовірні рядочки! Зболені, вистраждані... Може, цим і прекрасні?