Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
13.11.2013 20:00Вірш
Про життя  Про душу  
Як завжди...
50000
Для дорослих (18+)
© Олена Вишневська

Як завжди...

Олена Вишневська
Опубліковано 13.11.2013 / 20341

А знаєте, мамо, та я вже втомилася плакати:

Довкола немає нікого, хто б зміг розділити сум.

І очі мої – не веселі давно вже, налякані.

В лещата затиснуті скроні під тягарем вільних дум.


І біль роздирає зацьковану душу на атоми,

Здається, що серце не б’ється, мовчить в невагомості.

Фантоми полюють на мене, хапаючи лапами

Прострочені залишки крапель моєї свідомості.


А ти все продовжуєш грати з очима закритими…

Не чуєш… Не бачиш... Не хочеш... Давно вже й не стукаю

В заплющені двері, сліпою мораллю забитими.

Для мене там місце ще є? У броні неприступності?


Цензура твого сприйняття не знаходить гармонії -

І я балансую на гранях своєї галактики.

Можливо, впаду. Ну а раптом злечу? Без іронії…

Без тебе… Як завжди… Збиратиму світ свій по клаптикам.

13 листопада 2013
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
09.11.2013 Поезії / Ліричний вірш
Нічне марево
15.11.2013 Поезії / Еротичний вірш
Хвилинна слабкість
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Мальва СВІТАНКОВА / Вірш
Слухаючи симфонію
08.12.2016 © пі - падіння деградація занепад / Вірш
В щоденнику моїм пітьма
08.12.2016 © Світлана Нестерівська Індіго Лана / Білий вірш
Я мушу про це поговорити...
07.12.2016 © Світлана Нестерівська Індіго Лана / Вірш
Господи, я не стогну
07.12.2016 © Світлана Нестерівська Індіго Лана / Вірш
По дорозі до раю плаче циган старенький...
Вірш Про душу
15.11.2013 © Тадм
Про ізми
13.11.2013
Як завжди...
02.11.2013 © Бойчук Оля
У молитві...
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 86  Коментарів: 9
Тематика: Поезії, вірш, втомилась, сум, очі, скроні, біль, серце, залишки, свідомість, грати, мораль, неприступність, сприйняття, світ
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.11.2013 21:59  © ... для Тадм 

Дякую, сонечко)))) 

 14.11.2013 20:54  Тадм 

образний, щирий, зболений. дуже сподобався. 

 14.11.2013 08:32  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую... 

 13.11.2013 23:11  Тетяна Белімова для © ... 

Страшна, спотворена нерозумінням картина буття... останній катрен вразив найбільше... і "гра із закритими очима"...
без слів! із глибоким розумінням! 

 13.11.2013 21:04  © ... для Соломія Мельник 

Дякую, але образи вже давно немає. Приємна Ваша увага:-) 

 13.11.2013 20:15  Соломія Мельник для © ... 

Ох, Оленко, прочитавши твої звіряння, защемило у грудях...
На перший план дуже впевнено, безсоромно, ціленаправлено виштовхується з твого нутра, наче маля на світ, образа...образа на саму себе... така чітка, і така приваблива, немов той чемодан, без ручки-важко нести, і шкода залишити...
Щоб дистанціюватися духовно, як ти висловилась, не на словах, а на ділі, насамперед, варто позбутись усіх задавлених жалів, жалів до себе, і на кожного зокрема...
А стукати варто, життєво необхідно, для щасливого сьогодення та майбутнього, у двері, у серця, у душі рідних, близьких, простих пересічних зажди, по всяк час , неустанно!!!
"Не смію благати, лиш маю надію, що серденько - твій поводир, скерує тебе на вірну стежину, де є милосердя і мир! 

 13.11.2013 18:29  СвітЛана для © ... 

Оленко, в такому разі, ти поводишся мудро. Потішила, що любов присутня. Радію цьому. Не варто руйнувати ті почуття лише через різні життєві принципи... Ти - молодець! 

 13.11.2013 18:23  © ... 

Дякую, Світланко, я щиро радію за таких людей, як ти, коли мама з "обнадійливими крилами"! Коли є рідна кровиночка, до якої можеш завжди звернутися в будь-які хвилини!
Я люблю свою маму і знаю, що вона мене також, і хвилюється більше потрібного, але розуміння між нами немає, на жаль... Тому я намагаюся дистанціюватися духовно, бо моя емоційність не вписується в її рамки спокійної життєвої течії (так легше і спокійніше обом, хоч і потребує від мене багато сил), а кілометри і так між нами є. 

 13.11.2013 18:15  СвітЛана для © ... 

Дуже сумно... Фантоми різонули і ще вкінці : Можливо, впаду. Ну а раптом злечу? Без іронії… Без тебе… Як завжди… Збиратиму світ свій по клаптикам... - безжально проболіло.

Мабуть, в наш час це не рідкість. У мене , мама - одне, що лишилося. Щось тепле, обнадійливе і з крилами. 

Болючий вірш. Дуже.

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +54
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
23.12.2011 © Тетяна Чорновіл
14.09.2011 © Ілля Герасюта
04.01.2012 © Тетяна Чорновіл
30.04.2013 © Маріанна
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди