14.11.2013 11:52
18+
232
    
  7 | 7  
 © Деркач Олександр

навіщо...

...N

Навіщо сенс в несказаних словах

Коли тебе я пригорнув у дощ.

Прикрив від холоду людських зневаг,

Від лицемірства вдаваних святош.


Притиснув міцно але без болю

І невимовність втихла поміж нас.

Любов, для тебе, я вимолюю.

Для себе дощ і наш прощальний вальс.


Навіщо біль - все одно ми зникнем 

В абсурдності дистанцій і життя.

Герої віршованого циклу -

Шукаєм сенс в буденності звитяг.



м.Прилуки, 14.11.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.02.2014 00:22  Мальва СВІТАНКОВА 

Чудово...хоч ритм ...уривчастий як почуття.

 19.11.2013 03:08  © ... 

Дякую всім...

 14.11.2013 23:24  Марієчка Коваль => © 

О. Як оце))) В буденності стільки щастяй мрій, хоч спотикайся й падай. Сподобався. Хоча сумно. Таки. Це мінус.жирний.

 14.11.2013 22:07  Оля Стасюк 

красивий вірш, дощовий....

 14.11.2013 12:56  Тетяна Белімова => © 

Сумні ваші "герої віршованого циклу"... але "шукають сенс" і це додає оптимізму)))

 14.11.2013 11:35  Світлана Рачинська => © 

Усе в цьому світі недаремно... Для чогось. Чомусь...
Прекрасні рядки. Співпереживаю ЛГ.
Абсурд так влучно!