Самотність...
Жінка шукає сильне плече,
Час пролітає, рікою тече,
Весілля гуляють і весело всім,
Ніхто ж не знаходить печалі у тім.
Час все не милує, швидко біжить,
У ліжку подружжя сімейному спить,
Вони наче разом стихії дві водні,
Та разом бувають люди самотні.
Сварки витоптують в прірву стежину,
Вітром відносять кохання на днину,
Каменем в душу вповзає вся гордість,
От вам у чистому виді самотність.
Чашка за чашкою чорного чаю,
Тиші у домі нема кінця краю,
Сонце зігріє руки холодні
Та в серці ви будете вічно самотні…
