21.11.2013 01:42
18+
247
    
  13 | 13  
 © Деркач Олександр

Не будемо прощатись

28 грудня 1925 Єсеніна знайшли мертвим у ленінградському готелі «Англетер». Останній його вірш - «До свиданья, друг мой, до свиданья…» - було написано в цьому готелі кров`ю ...
Айседора Дункан трагічно загинула в Ніцці, задушившись власним шарфом, що потрапив у вісь колеса автомобіля, на якому вона здійснювала прогулянку. Стверджувалося, що її останніми словами, сказаними перед тим, як сісти в автомобіль, було: «Прощайте, друзі! Я йду до слави »(фр. Adieu, mes amis. Je vais à la gloire!); за іншими джерелами, Дункан сказала «Я йду до любові» (Je vais à l`amour ")

У шалику імлистім

Зима вальсує в Петербурзі.

Чорнило є на вістрі.

Пишу в диму хмільних дискусій.


"Не будемо прощатись!"

Хай холод, морок навкруги, 

Ще будуть тяжчі втрати -

Шкребуть по серцю терпуги.


Станцюй мені кохана

З червоним шарфом у вітрах.

Про смерть від талісмана

Іще не пишуть в рапортах.


Ще буде вільно мчати

твоє авто по всій Рив`єрі.

"Не будемо прощатись!" -

Пишу з Росії в "Англетері".



м.Прилуки, 20.11.2013р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.11.2013 15:44  Тетяна Белімова => © 

Завжди захоплювалася поетичним талантом Єсєніна. І з жахом читала про його кохання до Айседори. Завжди уявлення про Сергія Єсеніна як про поета вступали у суперечку із уявленнями про нього як про чоловіка... Для себе особисто зробила висновок, аби не псувати враження від поетичних текстів, ліпше відмежовуватися від "реальних" осіб митців.
До вашого твору це не має жодного стосунку - це так... Думки вголос. Поезія сподобалася - на надриві, як часто у вас буває.

 22.11.2013 15:16  Наталія Сидорак => © 

Обожнюю Єсєніна... шкода, що таким молодим помер... вірш дуже сумний

 21.11.2013 21:12  Оля Стасюк 

дуже сумні історії... і вірш. красиво)

 21.11.2013 17:16  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово! Надіюсь, Ваш вірш не писаний кров"ю, а набраний у ворді і здравії! )) А то... не дай Господи... Звідки у Вас такі настрої?

 21.11.2013 12:26  Володимир Пірнач => © 

Афігєнно.
Дуже класний текст.
Плюсую.
В додаток до епіграфу:
Маяк, після смерті Сергія написав "Вы ушли как говориться в мир иной.." (як на мене один із самих сильних текстів Володимира Володимировича), і закінчив свою присвяту словами "В этом мире умереть не трудно, сделать жизнь значительно трудней" так ненав"язливо сказав останнє слово в їхньому літературному протистоянні, але через п"ять років запхав собі кулю в серце..
Шикарна історія.. дуже люблю цей "Серебряньій век"

 21.11.2013 10:41  Олена Вишневська 

Красиво!

 21.11.2013 10:35  Тадм 

гарно

 21.11.2013 09:36  Світлана Рачинська => © 

Вражаюче красивий сум...

 21.11.2013 09:20  Тая => © 

Прощатися завжди боляче... Дякую! Мені сподобалось!

 21.11.2013 08:35  Дебелий Леонід Семен... => © 

Вразило!

 21.11.2013 02:56  Каранда Галина => © 

розібратися б, що є причиною, а що наслідком... Іваніва нагадали...

 21.11.2013 01:38  Марієчка Коваль 

яка абсурдна смерть. жаль. І де тут шиза.. ну хіба що ви не в Прилуках ща, а в СП. Але, до біса, зате прогуляєтесь на славу.