28.05.2010 17:08
907 views
Rating 5 | 2 users
 © Кішка

Травневе небо

Вірш про травень

Холодне Небо в сірому плащі 

На „блискавку” закрите золотаву. 

На ранок їсть зорю і п’є дощі. 

Вони його розбурхують, як кава. 


Воно таке самотнє і бліде, 

Що хочеться до серця пригорнути, 

Але ніяк... Бо з Неба дощ іде, 

На склі виводячи замріяні маршрути. 


Проходить час, і Сонце у зеніт 

Уже б зайшло, та Хмари пустотливі 

Від Неба приховали цілий світ, 

А світу щедро розливають зливи. 


Немов вино, і вдень, і уночі 

Вода з небес щораз грайливо ллється. 

А на обід у Неба – знов дощі, 

Й шматочок незакоханого серця. 


Проходить день – за сонячним теплом 

Сумує Небо вечором холодним. 

Дощу піала тільки перед сном –  

І Небо в ніч закуталось голодним... 


Травневе Небо... В сірому плащі 

На „блискавку” закрите золотаву. 

На ранок їсть зорю і п’є дощі. 

Вони його розбурхують, як кава... 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про природу, Про весну

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Я ХОЧУ...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш про кохання - Не забудеш». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Кішка.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Кішка

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо