01.12.2013 14:45
Без обмежень
194 views
Rating 5 | 2 users
 © Андрій Осацький

Український прапор

Кожна країна, кожний народ має своі символи – герб, прапор, гімн. Це офіційні. А ще є прості символи - національні, які розповідають про традиції та історію народу – одяг, їжа, пісні,праздники та прикмети. Все це відрізнязняє одну народність від іншої. Робить їх самобутніми та унікальними.Хочу вам розповісти про походження нашого прапора – двополосного синьо-жовтого полотнища.

Ви мабуть, скажите, що тут усе просто: синій колір символізує небо, а жовтий - поле, засіяне пшеніцею. Звичайно, це звучить красиво: небо – це мир, а пшениця – це праця. Виходить, що українці мирний та працелюбний народ. З такою точкою зору важко не погодитися.

Але давайте трошки відволічемся від цієї гіпотези та подивимося на  наш прапор з іншої історичної точки зору. Так уже склалося, що сучасні державні символи з’явилися не сьогодні. Вони були створені стародавніми правителями і стали їх розпізновальними знаками та кольорами, які розповідали о володарові. Так і наші, київські князі використовували синьо-жовті прапори під час походів та битв.Та були ще стяги з зображеннями Господа нашого – Ісуса Христа та Божої Матері. Погодьтесь, що не пов’язуеться синій колір богатирских стягів з мирним народом. І я далекий від думки, що стародавні воїни піклувались про хліб насущний більше, ніж про ратніподвіги. Та і не було у нашіх князів прізвищ таких,як «Пахар», «Пшеничний» чи  «Хлібороб». А навпаки були «Хоробрий», «Відважний», «Великий». Синьо-жовтий прапор не був символом війни, він був символом нашої віри в Бога, в його силу та захист. До речі, нас украінцев прозвали «хохлами» також із-зі нашого прапора. Монголи ще в битві на річці Калці в 1223 році охрестили так військо Данила Галицького, яке виступало під синьо-жовтими стягами. По-татарські жовтий значить «хал», а «гол» - синій. Так і вийшло «хохол» - синьо-жовтий.

Наша держава є православною і синій колір символізує Бога. Звідки з’явился жовтий колір на нашому прапорі – запитаете ви? Справа в тім, що столиця нашої країни і ще вдавнину славилася своїми церквами, соборами. Золоті куполи, яких іскрились під сонцем на сотні километрів навколо. І виходило, що кожний хто підїзджав до Київа, бачів чудовий вид: золотісто-жовті куполи під синім небом. Це були символи православної віри нашого народу, нашої сили та могутності, котрі стародавні правителі перенесли на прапор. Який гордо розвівався на віськами князів у походах та вів вперед до нових завоювань та подвигів. Прапор був з українським народом в тяжкі та радісні часи, він і зараз з нами: на площах та майданах, на вулицях, будинках, в руках солдатів, захисників Вітчизни, в руках спортсменів, святкуючих перемогу та в малесеньких дитячих рученятах під час наших свят.

За всю багатовікову історію українського народу пройшло багато різних подій, є нам чим гордитися і є чого соромитися. Ми повинні завжди пам’ятати, що Україна православна держава і , що віра в Бога завжди допомогала нам та давала сили на нові випробування та звершення. Наш прапор – це символ віри, сили наших предків знову з нами. І ми ним пишаємось.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Історія

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Белый стих "Люблю" | Андрей Осацкий». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Сказка "Волшебный телефон" | Андрей Осацкий». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Андрій Осацький.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.11.2013 20:57  Лана => © 

Супер, як на російськомовного автора. Дрібні опечатки завжди можна поправити! А твір чудовий! 

Публікації автора Андрій Осацький

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо