30.05.2010 18:36
567 views
Rating 5 | 2 users
 © Таня Неліпович

Проза життя

Десь-колись, в якійсь країні, 

Під небом ніжно-голубим, 

Зустрілись тихо дві людини, 

Зустрілись й просто розійшлись. 

Розійшлись, щоб стрічати світанки 

З некоханими десь у пітьмі. 

Розійшлись, щоб довіку обманки 

Витирали їм сльози рясні. 

І так проживуть вони щиро 

Обмануте ними життя 

Й забудуть вони про те диво, 

Про світле й палке почуття. 


Та в світі любов не вмирає, 

Не згаситься градом образ, 

Мов пагон вона проростає 

Та тягнеться з подивом час. 

І знову зустрінуться двоє 

Під небом таким голубим, 

І сонцем розіллється море... 

Зустріньтеся, щоби зійтись!!! 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «На вулиці гроза...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Як важко зрозуміти небо...».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Таня Неліпович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо