01.12.2013 15:02

для всіх

153

2 | 2

 © Ем Скитаній

З "невмисні віршики "

50-59

50.

такі дива у світі! й не кажи.

то Йєті слід лишає свій усюди, 

то льотають виделки і ножі

і НЛО ні звідки у нікуди.

51.

пригадую печерний комунізм -

у злиднях ми жили тоді щасливі

за гратами, занурені в російзм...

але то, все ж, біда була, не диво.

52.

"цитатником " махають комунарці.

згадали б краще вислови своїх

та злочини їх проти всіх тих націй

з колишньої братерської сім"ї.

53.

від чого незалежні ми, питаєш?..

від "милості" імперій і ГУЛАГу...

і дай нам, Боже, мудрості й наснаги -

адже в землі СВОЇЙ ми вільні стали.

54.

Московію шаную - хай їй грець! -

за Лєрмонтова, Чєхова, за Блока, 

за дивний злет натхненності високий

духовністю наповнених мистецтв.

55.

все інше в ній - історія хвороби:

то хамство з матюками (ще з Орди), 

то настальгії гострий рецедив, 

то збудженість раба імперських фобій.

56.

братаємося з нею, божевільні -

за втрачену державність, за грабіж, 

за рідну мову, загнану в підпілля, 

і за село, покладене під ніж.

57.

із посміхом москалик зауваже

- зачєм, братан, нє нада етіх склок -

воно і так. історія, он, каже

минувщина всього лише урок.

58.

і історично тут ніщо не склалось -

Московія спустошенням пройшла, 

а на останок з нас розреготалась, 

гальюн на морі Чорному звела.

59.

нейтралітет вбачаємо у цьому.

гарантію безпеки "брат" дає...?...

ну, це вже край! три крапки та й по тому.

і, хай там що! а все ж держава є...