Йому...
Ніколи більше не кажи цих слів
Й синонім вірності озвучувать не треба
В моїй душі ти слід значний лишив
Та думаю, я обійдусь без тебе.
Не треба цих бездушних обіцянь
Ти вже зробив усе, що міг зробити
Ти не почуєш більш моїх зізнань
І мрію більше нам не розділити.
Ти хочеш вір, а хочеш зачекай
Переконаєшся у всьому, що кажу я
Від мене лиш пробачень не чекай
Боюсь що слів потрібних не знайду я.
Залиш, що було у своїм майбутнім
Й чекай від долі нових сподівань
Прекрасні були вихідні і будні
Та час гірких зізнань настав.
Звільняю місце в твоїм серці,
Хоч вже давно там не живу
Сьогодні зрадив мені вперше
І вдруге я не проживу.
Я мріяла про дивну казку
Про квітів цвіт любовних нив
І про дзвінке дитяче щастя
Та ти ці мрії загубив.
Не треба більш мені нічого
Лиш про останнє попрошу:
"Одного вечора сумного
Згадай собі мою сльозу".
Літо 2009