Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
07.12.2013 15:38Політика та суспільство
Про Майдан  Про час  Про Україну  
Польова кухня, або один волонтерський вечір на Євромайдані
90000
Без обмежень
© Тетяна Белімова

Польова кухня, або один волонтерський вечір на Євромайдані

Тетяна Белімова
Опубліковано 07.12.2013 / 20711

Кожен на своєму місці має нести посильний внесок у загальну справу. Революція – це не лише героїчні жести і вчинки, це і героїчне терпіння і виконання, можливо, марудної і нецікавої роботи! Хтось уже писав про це??? Звісно, що так! Про героїчне терпіння революції писав Микола Хвильовий (це провідна тема його першої прозової збірки «Синій листопад»). Невже історія повторюється? На жаль… Історія має властивість повторюватися… Надто в українців! Але ж чи нам цим журитися? Нам випав унікальний шанс змінити своє майбутнє! (а росіянам? білорусам? і чи випаде ще колись нам???). Отож!

Провівши Наталю Святокум із соратниками, ще раз «провідавши» тітушок і відбувши міні-мітинг на Банковій, ми з письменницею Дарою Корній та істириком Петром Билиною спустилися на Майдан у пошуках якоїсь їжі (бо ж революція революцією, а обід чи підвечірок, а може, вже й вечеря має все ж бути, хай і не за розкладом!). І ось побачивши під монументом Архистратигу Михаїлу (прозваному у народі Бетменом) ту саму заповітну польову кухню, із усіх останніх сил кидаємося туди. Але… замість очікуваної їжі чуємо наполегливе:

-          Гей, дівчатка! Терміново треба волонтери на кухню!

Перезираємося і рушаємо «волонтерами» на кухню. Не ти визначаєш місце перебування тут, народна революція потребує тебе, твоїх рук і навиків – тож маєш бути готовим!

Отже, передусім санітарія (відповідаю на наполегливі закиди куплених СМІ – всіх норм революціонери дотримуються! повірте! або ходіть і перевірте!)! Нам видають цупкі вінілові рукавички і зелені поліетиленові «скафандри» (попри незручність – їх важко самостійно натягти на верхній одяг, і вони сковують рухи, – «скафандри» дійсно діють ще як додаткове утеплення; тут згадую стареньких тушок у синіх «регіональних скафандриках»). Підходимо до великої кухонної ятки, де в кожного має бути своє поле діяльності. Нашого Петра відразу забирають на «роздачу» до котла, вручають йому великого ополоника, яким він має розливати повстанський куліш у пластикові полумиски. Ми з Дарою втрапляємо серед студентів до готування канапок. Найприємнішим відкриттям є те, що на кухні Євромайдану пліч о пліч працюють молоді люди, переважно студенти (мене, як викладача, цікавить, із яких вони вузів і регіонів – географія найширша! поруч із нами працює Андрій із Дніпропетровська, який вже завершив навчання, Іра з «видавничої справи та редагування» одного з київських вузів та Люда з географічного факультету КНУ). Але це не єдине приємне відкриття – тут також відомі політики – журналісти – артисти – письменники (так, з нами на зміні чесно трудилися тележурналіст Анатолій Борсюк із дружиною). Не всі з «медіїних» персон ідуть виступати на трибуну! Дехто у статусі скромного волонтера виконує те, що й загал!   

Кухонна ятка завалена продуктами – лишень встигай їх подавати на розноси, що їх хлопці-волонтери відразу виносять на «роздачу». Чого тут тільки нема! Величезні паки «палок» ковбаси, головки сиру – рядами, нарізана риба для посту, паштети і мармелади, печива, торти, булки, згущена, гірчиця, майонез із кетчупом, а також різні соуси – на вибір! Цілі мішки лимонів – апельсинів (не наколотих! перевірено особисто!) – мандаринів – яблук і несподіваного …імбиру (гіркого й терпкого водночас, але його теж нарізають – для чаю і просто так!). А ще ж цілі коробки ролів – суші – пиріжків – бутербродів – словом, готової їжі із ресторанів, які люб’язно і охоче підвозять свою продукцію під польову кухню Майдану. Їжі – море! Єдина проблема – подати її!

Все ж хітом Євромайдану лишається …сало! Сире й копчене, перекручене зі спеціями і часником, що його ми мастимо на хліб, як паштет і оздоблюємо помідорами! Сало понад усе! Ось, здається, ще одне зовсім не вигадане гасло Майдану)))!!! А найбільшим плюсом волонтерства на польовій кухні є дегустація! Адже ти маєш право, як кулінар, першим скуштувати те, що готуєш тут)))!!!

Наша молодь надихає своїм єднанням і організацією, завзяттям і працездатністю! Більшість із них, особливо хлопці, тут і сплять – у наметах навколо польової кухні! Це наше майбутнє! Це діти, якими я захоплююся! Якщо є такі юнаки і юнки, то Україна буде існувати! Переконана! 

Київ 7 грудня 2013 року
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.12.2013 Публіцистика / Політика та суспільство
Два Майдани – два серця України?
07.12.2013 Публіцистика / Політика та суспільство
Міліція з народом?
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
03.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (31)
01.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (30.)
Політика та суспільство Про Майдан
13.12.2013 © іміз
Протистояння ОДИНАДЦЯТОГО
07.12.2013
Польова кухня, або один волонтерський вечір на Євромайдані
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 9 (9+0+0+0+0)
Переглядів: 187  Коментарів: 5
Тематика: Публіцистика, політика, Революція, Микола Хвильовий, тітушок, революціонери, на трибуну, Євромайдан
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.12.2013 15:28  © ... Закріплений коментар
 10.12.2013 18:46  іміз 

усе і справді так!!! Хай ні мороз, ні сніг, ні беркут (хлопці, які також мерзнуть на морозі і, по правді, не хочуть виконувати накази зверху) не підкошує сподівання народу!!! СЛАВА МАЙДАНУ! ВІН ДЕМОНСТРУЄ СВІТУ, ЩО МИ - НАЦІЯ!!! 

 09.12.2013 15:03  Олена Вишневська 

Молодчинки! ПОчуття гордості за ваші дії просто розриває мене на частинки))) 

 08.12.2013 23:20  Бойчук Оля 

Так гарно передала настрій і піднесеність польової кухні. Дякую!Видно, що писалось на емоціях, на добрих емоціях! Яка ж ти молодчина! Хочеться бути там з вами дуже-дуже. 

 08.12.2013 15:30  Оля Стасюк 

Гарну атмосферу Ви взялися передати. І Вам вдалося. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
26.03.2012 © Піщук Катерина
09.12.2010 © Тундра
07.02.2014 © Суворий
26.11.2011 © Микола Щасливий
22.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди