11.12.2013 23:38
Без обмежень
164 views
Rating 5 | 2 users
 © Антоніна Грицаюк

Дід зібрався на майдан

Йде перевертом весь світ,

На майдан зібрався дід,

Довго торбу ладнував,

Добрий шматок сала взяв.

Купив літру у Настуні,

Пів вінка поклав цибулі,

Ще й пучечок часнику,

Зібрав яйця в курнику.

Вдів куфайку й галіфе,

Так це ще було не все,

Шапку взяв, а на ній дірка,

Колись там сіяла зірка.

Він не довго міркував,

Жовто-блакитну стрічку приладнав,

Покрутився, повертівся,

У дзеркало подивився.

Мов справжнісінький гусар,

Тут не треба зайвих чвар,

Вирушає, думать годі,

Хоче кращої він долі.

Назув валянки, калоші,

Де ж сховала баба гроші?

Став по хаті він літати,

Все верх дном перевертати,

Не знайшов і копійчини,

Сльози ллються, як в дитини.

Аж тут баба нагодилась,

Та за голову схватилась,

– Чи ти, діду, з дуба впав,

Чи хтось нас тут обікрав.

Куди ти так нарядився,

Може сон поганий снився,

Куди, діду, вирушаєш,

Чого стоїш та хлипаєш?

– Їду, бабо, на майдан,

Хочу жити, як той пан,

Як я буду панувати,

І ти не будеш бідувати.

Тебе в Європу повезу,

Світ тобі весь покажу,

Аж тут бабу узяв сміх,

Вийшла з хати на поріг.

Розв’язала тут торбину,

Реготить немає впину,

– Як з торбини все владнаєш,

Весь майдан порозганяєш.

В зв’язку з панством, що казати,

Ти давно став панувати,

Мов на хуторі живемо,

Куди хочемо, туди йдемо.

Вже напівпусте село,

Смерть іде, мов помело,

Старих швидко підмітає,

Ну, а молодь геть тікає.

Ти запоруй йди скотину,

А я розберу торбину,

Зварю яйця, піджарю сало,

Так, щоб тобі легше стало.

Йди гукай кумів до хати,

Будемо всі мітингувати,

Виллємо душу, наболіле,

Будемо, мов одне те ціле.

Як владнаємо цибулю,

Для верхів покажемо дулю,

Як владнаємо часничок,

З того буде певно толк.

Геть хворобу розженемо,

Та копійку збережемо,

Чуєш, діду, вище ніс,

Що стоїш у землю вріс?



м. Славута 



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Жартівливий вірш, Про життя, Про гумор, Про Україну, Про село

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш "Страшний сон ведмедя" | Антоніна Грицаюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш "Рідна домівка" | Антоніна Грицаюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Антоніна Грицаюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.12.2014 17:10  © ... => Люлька Ніна 

Рада, що читаєте! 

 12.12.2014 16:29  Люлька Ніна => © 

Гарно пані Антоніно, з гумором за серйозне. 

 13.12.2013 23:11  © ... => Тетяна Чорновіл 

Так болить душа за старих, молодих і малих, і за нашу Україну( 

 13.12.2013 23:10  © ... => Лана 

Все таки надіються на краще життя... 

 13.12.2013 20:38  Тетяна Чорновіл => © 

Вроді весело написано! А болить! За напівпусті села! За "доживання" в кінці життя! За те, що тієї великої дулі не побачать адресати! Хіба що ті, що на Майдані, передадуть її владі, як палкий привіт від її любого народу! ((( 

 11.12.2013 23:44  Лана => © 

А багато їх там! Таких дідусів відчайдухів... 

Публікації автора Антоніна Грицаюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 24 | Знайдено: 144
Автор: Антоніна Грицаюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Мої гуморески;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;