12.12.2013 14:05
лише 18+
185
    
  7 | 7  
 © Олена Вишневська

Не ховаючись за маскою

Не ховаючись за маскою
недавнє
хвилинне

Сумлінь, доречних чемних слів я вимкну навігатор

/Для чого пафос ввічливої красномовності?/,

Коли між нашими світами простягли екватор,

І я спостерігаю за твоїм в ілюмінатор,

Крізь призму нових декорацій та умовності.


Коли твій персонаж вже не приховує за гримом

/Помітно на контрасті з вдаваною ласкою/

Всього, що не поміститься в пристойні віршів рими.

Я краще змовчу, і залишусь вільним пілігримом…

Під небом - зайва… Не ховаючись за маскою...



21 листопада 2013 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.12.2014 23:36  Світлана Рачинська => © 

{#}Як учора) Так, головне бути вільною в своїх відчуттях та судженнях, сонечко)

 13.12.2013 20:03  Тетяна Чорновіл => © 

Бувають схожі настрої! Зрозуміла, що треба себе з них витягати, як Мюнхгаузен себе з болота! )) За косичку, здається...
Вірш дуже сподобався.

 13.12.2013 09:37  Світлана Рачинська => © 

сильно. ранить: під небом - зайва... 

 12.12.2013 14:36  Ганна Коназюк 

Просто чудово!!!

 12.12.2013 13:17  Тадм 

класно

 12.12.2013 12:47  Каранда Галина => © 

Чудово. мені на слух хочеться переставити місцями : під небом - Зайва ...

але може я просто не так якось читаю. Вірш дуже сподобався.