30.12.2013 00:41
Без обмежень
153 views
Rating 0 | 0 users
 © Назарук Віталій Теодосійович

Я йду у поле, щоб вірші писати

Вірш про Музу

Послухай, друже, ти куди спішиш…

Чи можеш хоч хвилину зачекати…

Ще сонце не зійшло, а ти уже не спиш?

- Я йду у поле, щоб вірші писати.


Бо тільки вранці, як дрібна роса,

Коли по спориші розсипалися зорі.

Вода у річці чиста, як сльоза,

Виходить Муза на широке поле.


Коли босоніж ходиш по полях,

І запах жита наповняє груди.

Ти розумієш - це твоя земля,

Твоя країна, твої рідні люди.


Вже сходить сонце, наступає день,

Мені пора, я мушу поспішати…

Пасуться коні, чути «дзень – дзелень»,

Я йду у поле, щоб вірші писати.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих, Про мову

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш "Тобі, мій брате" | Назарук Віталій Теодосійович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш "Героям Крут" | Назарук Віталій Теодосійович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Назарук Віталій Теодосійович.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Назарук Віталій Теодосійович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо