Рідне місто
Знову я, знову тут,
де посмішки іскристі,
знову лежить мій путь
в рідному ріднім місті.
Вже на майдані нема
першого комуніста -
хилиться голова
перед коханим містом.
Ось сніжинковий вальс
плаче в болотнім тісті -
топиться через нас
середньовічне місто.
Ось він - старий костел -
у височінь вознісся,
дивиться, мов орел,
на це чудове місто.
Знову пора іти
службу нести із крісом,
тільки би ще знайти
це материнське місто...
