Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
17.01.2014 11:58Оповідання
Про казку  
00000
Без обмежень
© Світлана Нестерівська Індіго Лана

Ірем. Сьогодення

Дива бувають. Просто іноді ми проходимо повз.... Лютий, 2013
Світлана Нестерівська Індіго Лана
Опубліковано 17.01.2014 / 21302

Вже третій місяць вона боролася з затяжною депресією на межі з божевіллям, розчарована у своєму народі, в який вірила, за який готова була боротися й померти.І думала, що всі навколо такі ж.. 

Правда, були й такі, як вона: днями вони пропадали на роботах, занурюючись з головою в обов`язки, відволікаючись від дійсності, а довгими зимовими вечорами вигадували для себе дитячі розваги, тонучи в яких на мить забувались: ковзани, санчата, малювання, фотографування, танці, гончарство, відвідання сиріт у дитбудинках, катання на лижах, нічні екскурсії містом, організація флешмобів... 

—Привіт, може, сходимо кудись в суботу? Я бачила, у нашому місті заплановано виступ співака Ірема. Правда, він в основному для підлітків співає... Але є ми однаково збираємось не заради музики... Просто, щоб поговорити... 

—Я — тільки за! Збираємо наших. 

(Довідка: наші — це група однодумців, з якими завжди затишно та весело, з якими є про що серйозно поговорити та про що пожартувати, в якій кожен сприймається таким, яким він є —Особистістю, ніхто нікого не хоче змінити, ніхто нікому не заздрить; де панує дружба та любов; це люди, з якими кожен з нас Вдома.) 

Про Ірема ми не знали майже нічого, але, звісно, перед концертом обмінялись парами композицій. Було щось, що зачепило... 

Бувають моменти у житті, коли, якою б сильною ти не була, тебе дістає все і ти стоїш перед вибором: боротись далі(а якщо так—то заради кого/чого) чи просто здатися... 

Її внутрішня боротьба опинилась на цій вершині саме у вечір концерту. Вона у відчаї, в надії на останній діалог з Ангелом-Хоронителем прошептала:«Ти поруч чи покинув мене як всі?»—«Я завжди поруч!»—«Чому мені аж так важко?»—«Це пройде і ти будеш дуже щасливою»—«Мене чекає ще хоч одне справжнє кохання у цьому житті, нехай навіть не взаємне?»—«Воно буде взаємним»—«Я так втомилась жити без любові...»— ця остання кількамісячна боротьба дійсно втомила її — це було змагання за мрію, у яку ніхто, крім неї, вже не вірив. За цю мрію вона ладна була померти , бо без надії на її здійснення і не варто було жити. «Перед любов`ю ти отримаєш дещо більше, ніж любов»— сказав їй і, сівши велику кімнати, спостерігав за її вечірніми приготуваннями до зустрічі з друзями. 

...Ірем подорослішав. Гітара залишилась тою, що і дві сотні років тому. Навіть коли усміхався, у правому кутку уст проскакувала викувана життям іронічна посмішка, очі постійно шукали по залу когось, хто прийшов сюди не заради швидкоплинної моди, не заради його зовнішності, а заради ... його мрії, яку він доносить у своїх піснях та ремах... 

—Ти що, закохалась?! — серйозно запитав один з друзів, бо такою її ще ніхто не бачив. 

—Та ні...— усміхнулась вона. 

...Бо насправді того вечора отримала щось надто більше: розуміння того, що ТАКА вона не одна, що вона не псих і не виродок, що це природно: любити свій народ, свою мову, перейматися їхньою долею, іноді переступати через себе, щоб змінити щось у цій державі на краще. Вона насправді не одна, хто веде таку боротьбу з обставинами, які для них створюють українофоби. І якщо їх вже двоє таких, то,можливо, це все-таки не виняток — і є інші! А це означає: боротися варто! 

...Повернувшись додому, вона вперше за останні роки витягнула свою стареньку гітару і до ранку (вибачте, сусіди) співала пісні. Їй знову хотілося співати... 

У світі нічого не відбувається миттєво. Звісно, її боротьба триває досі, кожен день, іноді — кожну секунду. Але ця боротьба активна: не можна допомогти іншим, якщо сам сумніваєшся у своїй правоті. І найважливіше в цьому протистоянні знати: навіть якщо тебе не стане, є інші, що воюють з тим же ворогом — і ця битва якщо й закінчиться, то лише нашою перемогою. Це знання з претензією на вічність. А вічність породжує безстрашність. Безстрашними людьми маніпулювати неможливо. 

У час, коли оживають легенди, на деревах появляються ікони, коли життя переповнене символами та знаками, треба просто прокинутись. 

Щоб колись для когось не залишитись лише легендою...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
16.01.2014 Проза / Оповідання
Ірем. Білі фарби
18.01.2014 Поезії / Вірш
Ангелу
Найновіше
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
Легенди.Стилі
16.01.2014
Ірем
16.01.2014
Ірем. Осідлати вітер
17.01.2014
Ірем. Сьогодення
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 67  Коментарів:
Тематика: Проза, оповідання, божевілля, флешмоб, група однодумців, закохалась, виняток
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +38
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
09.12.2010 © Тундра
12.04.2011 © Закохана
23.02.2013 © Тетяна Белімова
29.08.2010 © Віта Демянюк
26.11.2011 © Микола Щасливий
06.01.2012 © Т. Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди