18.01.2014 13:58
Без обмежень
199 views
Rating 0 | 0 users
 © Світлана Нестерівська

Казка про зоопарки

Вас - нема!

Він сидів за столом, як завжди, наполегливо працюючи. Втомлений, але світло в очах, що йшло звідкись зсередини, виказувавало: він – щасливий.

Ангел знав, що до нього чи по нього прийдуть. В той час ходили чи не до всіх таких, як він. Та навіть між тими він був особливим.

І справді, навіть не стукаючи в двері та не чекаючи, поки їх відчинять, вони з впевненою псевдогідністю, як і їх головний пес, за наказом якого все відбувалося, вибили двері та пройшли в його кімнату, що водночас слугувала кабінетом. Він був таким же спокійним, як вони.

Ніби непомітний серед натовпу, не розпіарений, більше сказати – зовсім громадсько неактивний, майже пасивний, чим же він зміг зацікавити їх? – запитаєте.

Це був ангел-писар, ангел-пророк(з тих, в чиї слова вірять лише після того, як все написане збудеться)… А таких вони мали на меті знищити. Все, що він написав досі, стало історією, тому ці так зацікавилися його творами.

Допит.

Там були присутні Головні, і Головні-над-Головними – з сусіднього зоопарку, який підпорядкував собі цей, щоб харчуватися його запасами.

Розмову, звісно ж, вів Головний із Головних-над-Головними(наш Головний лише мовчав та задоволено поскулював).

- То ви кажете, що наша клітка розпадеться і всі стануть вільними?!!! – несамовито заричав Головний із Головних-над-Головними.

- Ні, я так не кажу, - спокійно відповів ангел. Після того, як його відповідь була перекладена на рик, ГГГ ошалів:

- А хто написав «Білий труп»? Ви заперечуєте, що це ваша робота?

- Ні, не заперечую, - спокійно відповів ангел.

- Наша клітка розпадеться?!!!

- Ви так кажете…

- І кожен народ зможе мати свою державу і житиме щасливо?!!!

- Ви так кажете…

- А я?

- Там все написано.

- Вбити, розстріляти, заборонити, знищити, щоб і згадки не було!!!!! Це все ви допустили! Ще один такий промах – і ви підете слідом, зрозуміли? – заричав до Головного рідної клітки ГГГ.

- Так, - пролепетів той, оскал зник, оченята метушливо забігали. - Можна і мені задати питання по суті, - Головний боязко звернувся до ГГГ, - так би мовити, на прощання.

- Давай, - той нервово кивнув.

- Я тут перечитав написане, от про клітку кліток ви все детально описали, як вона знищиться і так далі. Нашу клітку ви згадали, наскільки я розумію. А де ми тут описані? Що буде з нами? – Головний смакував запитанням.

- Вас – нема! – спокійно відповів ангел. Цей впевнений спокій, добро та любов в голосі у такому по-сонному дурному оточенні прозвучало вироком.

P.S.

Ангели не помирають.

Зате вони вміють вірити, коли ніхто вже не вірить, вміють любити, коли ніхто не вірить у любов, вміють боротися, коли всі опускають руки.

Постарайтесь не вбити ангела в собі.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Казка, Про Майдан, Про час, Про казку, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш "Звір" | Індіго Лана». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш "Ангелу" | Індіго Лана». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Світлана Нестерівська.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.01.2014 19:30  © ... => Володимир Пірнач 

Поки що не можу закінчити - майбутнє змінюється. Точно знаю, що все буде добре: основне не заглиблюватись у наступні будні - сприймати кожен день з погляду історії 

 16.01.2014 19:11  Володимир Пірнач => © 

Треба поговорити зі своїм :)
Гарний текст, але осад чогось незакінченого лишився. 

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 10 | Знайдено: 56
Автор: Світлана Нестерівська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Україні;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;